Справа № 363/4216/23 Головуючий у І інстанції Рукас О.В.
Провадження № 33/824/540/2024 Доповідач Дрига А.М.
05 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника - адвоката Андрейка О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 31.07.2023 року о 10 год. 35 хв. у с. Новосілки Київської області по вул. Центральна, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , був виявлений працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млявість мови, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився від відеозапис та в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини водія. Зазначає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки зазначене у ньому не розкриває суті порушення з огляду на положення ст. 266 КУпАП, у протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння саме у закладі охорони здоров'я, жодного належного і допустимого доказу цього матеріали справи не містять.
Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №484303від 31 липня 2023 року (а.с.1); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3); поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.5, 6) відеозаписі з нагрудної камери поліцейського (а.с.7).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Як вбачається з відеозапису, після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції у процесі спілкування з останнім було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, про що чітко було повідомлено самому ОСОБА_1 , на що він, як видно з вказаних відеозаписів, не висловив жодного заперечення.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 запах алкоголю з порожнини рота є однією з числа передбачених чинним законодавством ознак алкогольного сп'яніння, що дає працівникам поліції правові підстави вимагати від водіїв транспортних засобів проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, у працівників поліції у даному випадку було достатньо правових підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
У подальшому, як видно з вказаних відеозаписів, працівники поліції чітко та зрозуміло висловили ОСОБА_1 вимогу щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку. З відеозапису не вбачається, щоб ОСОБА_1 неправильно зрозумів вимогу працівників, вимагав роз'яснення процедури проходження огляду на стан сп'яніння тощо. Навпроти, з відеозапису чітко вбачається, що на вимогу працівників поліції пройти у встановленому законодавством порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 повідомляє про факт своєї минулої роботи в органах прокуратури та інші відомості, які за своїм змістом зводяться до спроб уникнути відповідальності.
Після цього, як видно з відеозаписів, працівниками поліції було залучено двох свідків, у присутності яких ОСОБА_1 вже висловлено чітку та конкретну вимогу щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. Однак від проходження вказаного огляду ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що має на це право. Одночасно з цим зі змісту зафіксованих на відеозаписах розмов чутно, що свідок повідомляє ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки відмова від його проходження також має наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП. У свою чергу ОСОБА_1 повідомляє, що має великий досвід роботи в органах прокуратури, тим самим обґрунтовуючи свою обізнаність у відповідних юридичних аспектах.
Після фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду працівниками поліції повідомляється останньому про факт складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що сам ОСОБА_1 не висловлює жодних заперечень чи зауважень, зокрема, щодо можливого порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння та не надає взагалі будь-яких пояснень з приводу даних обставин.
У свою чергу подальшому з відеозапису видно, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він передумав, щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. Однак працівники поліції відмовляють йому у проведенні відповідного огляду, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 вже відмовився від проходження огляду та продовжують складати матеріали.
Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначається у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17.12.2008 № 1103 (далі по тексту - Порядок № 1103).
Перевіркою даних відеозаписів та матеріалів провадження, порушень вказаних вимог закону, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення останнім адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Вишгородського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову суддіВишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига