21 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2023 задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, строком до 14.03.2024, із визначенням застави в розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 936 400 гривень, та покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Справа № 761/2077/24 Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1625/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так і через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків терміном на 2 місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
12.02.2024 від захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або при визнанні обгрунтованим рішення про тримання під вартою визначити йому заставу у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК.
У доповненнях апелянт посилався на необгрунтованість підозри, яка, на його думку, грунтується на припущеннях, та зазначав, що зі змісту повідомленої підозри не вбачається, якими конкретно діями, в який період часу, з якою метою та мотивом і у який спосіб, ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
У підозрі не вказано, які функції виконував ОСОБА_6 у «організованій злочинній групі», яким чином він причетний до її створення. Цим самим стороною обвинувачення не доведено сам факт існування організованої злочинної групи. Ні у повідомленні про підозру, ні у будь-якому іншому процесуальному документі не міститься відомостей про те, у чому саме полягали дії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 щодо створення «стійкого злочинного об'єднання» та його функціонування, та які організації заходи вживались вказаними особами задля створення та функціонування такої групи.
На переконання апелянта, долучені до клопотання докази не мають жодного відношення до ОСОБА_6 та не підтверджують його причетність до інкримінованих злочинів.
Крім того, долучені до клопотання матеріали є неналежно оформленими і не відповідають вимогам законодавства щодо засвідчення копій. До протоколів НСРД не долучено їх додатки.
Також, апелянт звертав увагу на те, що кримінальне провадження № 42023000000001671 зареєстроване 06.10.2023. У той же час, рапорт про виявлення кримінального правопорушення за підписом помічника начальника (з оперативних питань) 4 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України ОСОБА_14 датований 04.10.2023., та на ньому міститься резолюція начальника управління, датована 03.10.2023, тобто раніше дати його складання.
Слідчий суддя не звернув увагу, що у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про створення групи прокурорів та групи слідчих з часу реєстрації кримінального правопорушення і до 10.01.2024 року.
Крім того, слідчим суддею проігноровано порушення правил підслідності, оскільки, згідно ст. 216 КПК України визначено, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема, працівником правоохоронного органу, до яких зокрема належать працівники Держмитслужби. Разом з тим, у справі відсутні будь-які процесуальні документи, які на законних підставах визначали б правомірність здійснення досудового розслідування за СУ СБУ.
Апелянт також посилався на недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та зазначав, що на даний час у зв'язку із забороною покидати межі України на час воєнного стану чоловіками призовного віку, підозрюваний не має такої можливості. Більше того, суд вправі покласти на нього обов'язок здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Інші наведені у клопотанні ризики є лише припущеннями органу досудового розслідування.
Захисник зазначав, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного та таким, що фактично ставить його в умови без альтернативного утримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 в режимі відеоконференцзв'язку та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001671 від 06.10.2023 за підозрою ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_15 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно даних протоколу затримання від 15.01.2024, цього ж дня о 17 год. 21 хв. затримано ОСОБА_6 на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 208 КПК України.
16.01.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у проханні надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, у складі організованої групи, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому в складі організованої групи, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України; та у проханні надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому повторно, службовою особою, яка займає відповідальне становище, у складі організованої групи, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому в складі організованої групи, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
16.01.2024 старший слідчий в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , в якому просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у виді 1600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 844 800 гривень та покладенням на підозрюваного обов'язків,передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2023 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, строком до 14.03.2024, із визначенням застави в розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 936 400 гривень, та покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так і через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків терміном на 2 місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, характер та конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави в розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 936 400 гривень.
Всупереч доводам апеляційної скарги, вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, його процесуальною поведінкою, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі щодо відсутності у повідомленій ОСОБА_6 підозрі відомостей про те, які конкретно дії вчинив останній, та які функції він виконував у організованій злочинній групі, посилання на відсутність доказів існування організованої злочинної групи, а також доводи про неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів зокрема, протоколів НСРД, рапорту від 04.10.2023, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 здійснюється неналежним органом з порушенням правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, фактично стосуються питань оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру та підлягають перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання захисника на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, посилання захисника на те, що у зв'язку із забороною на даний час покидати межі України чоловікам призовного віку, підозрюваний не має можливості виїхати за кордон, не свідчать про неможливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території України.
Оцінивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, знищення, сховання або спотворення речей та документів, незаконного впливу на свідків та інших учасників судового провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6 є необгрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава саме у межах 1300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 936 400 гривень, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3