Справа №759/1044/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1587/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
21 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшани, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіСвятошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС ГСУ НПУ підполковника поліції ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250000000018 від 15.01.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2024 року включно, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про зобов'язання прокурора вчинити дії, в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого ОВС ГСУ НПУ підполковника поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 , застосувати до нього запобіжний захід на пов'язаний із триманням під вартою.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції через невідповідність висновків суду, викладених в ній, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через грубе порушення судом процесуальних норм при її постановленні.
Апелянт вказує на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не були належним чином враховані суттєві обставини щодо особи, майнового та сімейного стану підозрюваного, їх дійсне значення для забезпечення належного виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків, як не враховану й ту обставину, що прокурор в судовому засіданні не довів дійсного існування жодного з ризиків, на які він посилався, внаслідок чого до підозрюваного застосовано занадто суворий запобіжний захід, що в даному конкретному випадку явно не відповідає засадам кримінального судочинства.
Також апелянт зазначає, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 слідчому судді необхідно було врахувати дані, які характеризують особу ОСОБА_7 , його стан здоров'я, соціальні зв'язки, сімейний стан. ОСОБА_7 раніше не судимий, зареєстрований та має постійне місце проживання, працевлаштований, характеризується виключно позитивно неодноразово відзначений подяками та грамотами за сумлінну працю, високий професіоналізм у своїй справі, вагомий внесок в допомогу в ремонті техніки потреб ЗСУ.
Крім того апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, підозрюється обґрунтовано. Однак докази, надані стороною обвинувачення на обґрунтування підозри ОСОБА_7 , викликають об'єктивні сумніви в їх належності та допустимості, а переважна їх більшість взагалі не містить будь-якої інформації ні про самого ОСОБА_7 , ні про його можливу причетність до будь-якої неправомірної діяльності або вчинення злочинів.
Окремим грубим порушенням права підозрюваного на захист, при розгляді питання щодо застосування відносно нього запобіжного заходу стала відмова слідчого судді в задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в порядку ст. 206 КПК України, з огляду на обґрунтування такої відмови тим, що «... в судовому засіданні сам ОСОБА_7 не зазначав про будь-які порушення з боку працівників поліції як під час його безпосереднього затримання в м. Черкаси, так і при складанні протоколу в порядку ст. 208 КПК України в м. Києві, в будівлі ГСУ».
Однак, в судовому засіданні ОСОБА_7 повністю підтримав думку свого захисника ОСОБА_6 , в тому числі його заяву, в порядку ст. 206 КПК України, та більше, - ОСОБА_7 і запросив захисників, і зокрема ОСОБА_6 , здійснювати його захист в кримінальному провадженні саме для того, щоб будучи особою, яка не має відповідної спеціальної освіти та не володіє необхідними спеціальними знаннями в галузі права, а відповідно, не є знавцем практики застосування норм ст. 206 КПК України, - забезпечити собі належний, якісний, професійний та кваліфікований захист, право на який гарантовано Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, своїх законних прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, слідчий суддя не мав обґрунтованих та законних підстав для застосування щодо підозрюваного по кримінальному провадженню № 11023250000000018 від 15.01.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виняткового запобіжного заходу, який у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України застосовується виключноу разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Сторона захисту вважає достатнім для забезпечення цілей досудового розслідування є застосування такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт з покладенням на підозрюваного обов'язків носитиелектронний засіб контролю, або іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12023250000000018 від 15.01.2023 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагнучи до наживи, у невстановлені в ході досудового розслідування час та дату, вирішив створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах по всій території України.
Водночас, ОСОБА_11 , розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, у зв'язку з чим потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягнути поставленої мети за рахунок входження до складу злочинної організації інших раніше знайомих та незнайомих йому осіб.
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_11 залучив до складу злочинної організації раніше знайомих йому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості співорганізаторів злочинної організації.
На виконання своїх функцій в різний невстановлений досудовим розслідуванням проміжок часу, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з відома та погодження ОСОБА_11 залучили до складу злочинної організації з числа своїх знайомих наступних осіб:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ознайомивши останніх зі своїми злочинними намірами, довівши до їх відома деталі вищевказаного злочинного плану та схеми вчинення злочинів, їх корисливу мету та запевнивши в тривалому функціонуванні такої організації за рахунок безумовного підпорядкування її лідерам, отримали від вказаних осіб добровільну згоду на участь у злочинній організації та її незаконній діяльності.
Так, вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об'єднання для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету її лідера та безумовне йому підпорядкування.
Переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення шляхом систематичного незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах по всій території України, всі вищевказані особи добровільно погодилися на участь у вказаній злочинній організації та вчинюваних нею злочинах, а також підкорилися ієрархії, визначеним правилам поведінки і дисципліни у ній.
З метою забезпечення існування та функціонування угруповання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників злочинної організації.
Відповідно до вказаного плану, завданням і метою існування злочинної організації було налагодження незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах по всій території України, задля незаконного збагачення учасників злочинної організації.
Створена ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинна організація характеризувалась:
- стабільністю і згуртованістю свого складу;
- розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах по всій території України;
- наявністю загальновизначених правил поведінки;
- взаємозамінністю та дублюванням функцій учасників, швидким, оперативним перерозподілом функцій між учасниками;
- домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час;
- розподілом грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, між всіма її учасниками;
- чіткою ієрархією.
Володіючи лідерським якостями, організаторськими здібностями, маючи надійні канали постачання прекурсорів та «ринок» збуту наркотичних засобів, психотропних речовин по всій території України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 визначили собі ролі керівників вказаної злочинної організації в цілому.
Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як керівників злочинної організації та чітким розподілом ролей між її учасниками.
Залежно від наявності особистих якостей, навичок, схильності до вчинення правопорушень, керівниками злочинної організації було визначено чітку ієрархію серед учасників злочинної організації та розподілені функції між ними.
Крім того, з метою забезпечення сталого надходження наркотичних засобів та психотропної речовини у великих та особливо великих розмірах, учасники злочинної організації у невстановлений проміжок часу, підшукали та організувати місця для незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме домоволодіння за наступними адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , місце НОМЕР_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , а також гаражне приміщення № НОМЕР_1 автокооператив «Строммашівець» за адресою: АДРЕСА_4.
Крім цього, для підтримання постійного зв'язку і координації спільних дій щодо вчинення злочинів, з метою конспірації, а також недопущення викриття злочинної діяльності об'єднання, її організатором та керівниками окремих її структурних підрозділів було прийнято рішення для обговорення тактики і методики вчинення кримінальних правопорушень кожній особі, яка була задіяна у діяльності злочинної організації, використовувати під час спілкування мессенджери «Signal», «Telegram» та інші.
Безпосередній збут наркотичних засобів та психотропних речовин учасниками злочинної організації здійснювався шляхом так званих «закладок» з вказаними речовинами на території різноманітних ділянок місцевості, а також при особистих зустрічах з покупцями в обумовлених місцях, із рук в руки чи шляхом поштових відправок з використанням послуг ТОВ «Нова пошта».
Таким чином, створена ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинна організація, характеризувалася стійкістю, ієрархічністю, об'єднанням значної кількості учасників, які зорганізувалися з метою вчинення особливо тяжких злочинів.
Зокрема, ОСОБА_11 як організатор злочинної організації з іншими організаторами, виконував такі функції:
- здійснював загальне керівництво та координацію дій всіх учасників злочинної організації;
- розробляв план вчинення злочинів, координував їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень;
- встановлював загальновизначені правила поведінки та конспірації в злочинній організації;
- забезпечував безперебійне постачання прекурсорів, необхідних для незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин іншим учасникам злочинної організації, які безпосередньо займалися їх виготовлення;
ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у свою чергу, як організатори злочинної організації виконували такі функції:
- здійснювали загальне керівництво та координацію дій всіх учасників злочинної організації;
- здійснювали безпосередній підбір учасників злочинної організації;
- розробляли плани вчинення злочинів, координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень;
- розподіляли ролі між усіма учасниками злочинної організації;
- встановлювали загально визначені правила поведінки та конспірації в злочинній організації та забезпечували їх дотримання учасниками;
- забезпечували безперебійне постачання прекурсорів, необхідних для незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин іншим учасникам злочинної організації, які безпосередньо займалися їх виготовлення;
- безпосередньо приймали участь у незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин;
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , у свою чергу, як учасники злочинної організації будучи виконавцями вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) виконували такі функції:
- добровільно вступили до складу злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
- беззаперечно виконували вказівки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як керівників злочинної організації;
- на виконання єдиного плану, відомо всім учасникам злочинної організації, облаштували місця для незаконного виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін в особливо великих розмірах;
- за вказівкою організаторів здійснювали безпосереднє незаконне виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін в особливо великих розмірах;
ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , у свою чергу, як учасники злочинної організації будучи виконавцями вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) виконували такі функції:
- добровільно вступили до складу злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
- беззаперечно виконували вказівки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як керівників злочинної організації;
- на виконання єдиного плану, відомо всім учасникам злочинної організації, облаштували місця для незаконного виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - PVP в особливо великих розмірах;
- за вказівкою організаторів здійснювали безпосереднє незаконне виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - PVP в особливо великих розмірах;
ОСОБА_26 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , у свою чергу, як учасники злочинної організації будучи виконавцями вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) виконували такі функції:
- добровільно вступили до складу злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
- беззаперечно виконували вказівки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як керівників злочинної організації;
- на виконання єдиного плану, відомо всім учасникам злочинної організації, безпосередньо займалися збутом психотропних речовин кінцевим споживачам;
- виконували інші функції пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
Отже, створена ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинна організація завдяки розробленим її учасниками заходам, убезпечувала себе від викриття і діяла по січень 2024 року, а припинила своє функціонування у зв'язку із її викриттям правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 , у відповідності до розробленого ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 плану, будучи учасником створеної та очолюваної останніми злочинної організації, діючи як безпосередній виконавець злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконний збут вказаних речовин, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час і місці, за вказівкою ОСОБА_12 отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін для подальшого збуту, яку почав незаконно зберігати у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
У подальшому, діючи у відповідності до обумовленого плану та з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_12 , надав ОСОБА_7 вказівку здійснити поштове відправлення з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін ОСОБА_27 .
У свою чергу ОСОБА_7 14.12.2023, діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до заздалегідь розподілених ролей між учасниками злочинної організації, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, помістив придбану ним психотропну речовину до прозорого полімерного пакета, який у свою чергу з метою недопущення викриття, приховав до автомобільної запчастини. Далі ОСОБА_7 з вказаною автомобільною запчастиною з прихованою в ній психотропною речовиною перемістив до поштового відділення № 13 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола В'ячеслава, 243/1.
Перебуваючи у вище зазначеному відділенні ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_7 під своїми анкетними даними здійснив поштове відправлення згідно товарно-транспортної накладної №59001070404576, на ім'я ОСОБА_27 у якому знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін.
15.12.2023 під час проведення слідчих (розшукових) дій на території Дніпровського інноваційного терміналу «Нова пошта» - «ДАО», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське, вул. Жасмінова, 1 було виявлено: посилку з номером товарно - транспортної накладної № 59001070404576, при огляді якої, серед іншого було виявлено полімерний зіп - пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору з якої було відібрано зразок.
Згідно висновку експерта № СЕ-19-23/74938-НЗПРАП від 03.01.2024 у наданій на експертизу порошкоподібній речовині рожевого кольору , яка згідно з постановою про призначення експертизи «… поміщений до спеціального пакету PSP 1003994, вилучений 15.12.2023 під час проведення слідчих (розшукових) дій на території Дніпровського інноваційного терміналу «Нова пошта» - «ДАО», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське, вул. Жасмінова, 1… », вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну становить 1,7136 г.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту та збуті, психотропних речовини, у великих розмірах, вчиненому злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
10.01.2024 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження трьом особам, які виконували функції організаторів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та затримано в порядку ст. 208 КПК України, після чого застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
16.01.2024 старший слідчий в ОВС ГСУ НПУ підполковника поліції ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення вказує, що відповідно до вимог 4 ч 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
16.01.2024 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2024 року включно, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про зобов'язання прокурора вчинити дії в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України.
Приймаючи таке рішення слідчим суддею встановлено, що аргументи сторони обвинувачення дають підстави вважати встановленим наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, а тому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати останнього до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.
Ризик, передбачений пунктом другим частини першої статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що діяльність ОСОБА_7 та інших учасників вказаної злочинної організації здійснювалась із застосуванням заходів конспірації (вигаданих анкетних даних, постійно-змінюваних абонентських номерів, інтернет мессенджерів) та має широку ієрархічну структуру, яка розповсюджувалась на різних регіонах України через коло на даний час невстановлених осіб, а тому перебуваючи на волі останній може вчинити дії спрямовані на знищення або приховування на даний час невідшуканих речей чи документів, які як самостійно так і в своїй сукупності можуть містити значення речових доказів, а саме: чорнових записів щодо обставин інкримінованих та інших, вчинених учасниками злочинної організації, злочинів; мобільних терміналів, комп'ютерів, планшетів, які могли використовуватись у вказаній злочинній діяльності чи інформації, яка може зберігатись на віртуальних «хмарних» сховищах, тощо.
Ризик, передбачений пунктом третім частини першої статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 знає особисто інших підозрюваних, та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування останніх, спонукати свідків, які надали покази у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.
Ризик, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_7 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.4
Ризик, передбачений пунктом п'ятим частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки незаконний збут психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток, а на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено інших учасників злочинної організації та канали надходження прекурсорів, які використовувались для незаконного виготовлення з метою збуту психотропних речовин.
Також, слідчим суддею при аналізі даного питання враховано, що 16.01.2024 слідчим було проведено обшук (на підставі ухвали слідчого судді) автомобіля, яким користується ОСОБА_7 , в ході якого під водійським сидінням було виявлено та в наступному вилучено предмети, схожі на гранату та підривник. Автомобіль, в якому проводився обшук, знаходився в дворі будинку, де проживає ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 .
Крім того, слідчим суддею в повній мірі було оцінено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Обираючи вид запобіжного заходу, слідчий суддя також враховув, що застосування особистого зобов'язання є недостатнім для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; письмових зобов'язань про поруку від осіб, які заслуговують на довіру, слідчому судді не надходило; домашній арешт є недостатнім запобіжним заходом для уникнення перелічених вище ризиків.
З наведених вище підстав, слідчий суддя вважав, що наведені обставини переконують та доводять необхідність застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що повністю узгоджується з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України; підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК Українина які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Всупереч твердженням апелянта, обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим немає.
Доводи сторони захисту, про те, що прокурор в судовому засіданні не довів дійсного існування жодного з ризиків, на які він послався, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Твердження апелянта, що докази, надані стороною обвинувачення на обґрунтування підозри ОСОБА_7 , викликають об'єктивні сумніви в їх належності та допустимості, а переважна їх більшість взагалі не містить будь-якої інформації ні про самого ОСОБА_7 , ні про його можливу причетність до будь-якої неправомірної діяльності або вчинення злочинів, також не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, у зв'язку з наступним.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Більш того, у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому посилання апелянта на те, що докази, викликають об'єктивні сумніви в їх належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали твердження апелянта про те, що слідчим суддею порушено права підозрюваного на захист, при розгляді питання щодо застосування відносно нього запобіжного заходу, оскільки останній відмовив в задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в порядку ст. 206 КПК України. Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею розглянуто вказану заяву та встановлено, що клопотання захисника ОСОБА_6 про зобов'язання прокурора провести розслідування законності затримання ОСОБА_7 , в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України, є невмотивованим та передчасним, оскільки в судовому засіданні сам ОСОБА_7 не зазначав про будь-які порушення з боку працівників поліції, як під час його безпосереднього затримання в м. Черкаси, так і при складанні протоколу, в порядку ст. 208 КПК України в м. Києві, в будівлі ГСУ .
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК Українибудуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК Україниє законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого суддіСвятошинського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4