справа №755/3774/23 Головуючий у суді І інстанції: Слободенюк А.В.
провадження №22-ц/824/4191/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
20 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Максимук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання провести періодичну повірку, провести перерахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Євро-реконструкція» у непроведенні періодичної перевірки засобу обліку теплової енергії (заводський номер тепло обчислювача 1468087); 2) зобов'язати ТОВ «Євро-реконструкція» провести періодичну перевірку засобу обліку теплової енергії (заводський номер тепло обчислювача 1468087) за власний рахунок, включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після перевірки; 3) визнати протиправними дії ТОВ «Євро-реконструкція» щодо нарахування заборгованості за тарифами без використання даних засобу обліку теплової енергії (заводський номер тепло обчислювача 1468087); 4) зобов'язати ТОВ «Євро-реконструкція» провести перерахунок заборгованості за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , згідно показників обліку теплової енергії (заводський номер тепло обчислювача 1468087) з серпня 2019 року по дату перерахунку; 5) зобов'язати ТОВ «Євро-реконструкція» провести ремонт засобу обліку теплової енергії (заводський номер тепло обчислювача 1468087) за власний рахунок, включаючи демонтаж, транспортування та монтаж.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 460301/201 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є позивач. 23 березня 2020 року позивачка звернулась до ТОВ «Євро-реконструкція» із заявою про проведення повірки лічильника обліку теплової енергії та проведення перерахунку за послуги постачання теплової енергії згідно показників лічильника. 18 травня 2020 року отримано відповідь, у які зазначено, що з грудня 2019 року, у зв'язку з тим, що лічильник не був своєчасно повірений (протягом одного місяця) нарахування відбувалось без врахування індивідуального приладу обліку теплової енергії, а за показниками загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії. 18 серпня 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення повірки лічильника теплової енергії опалення, просила призначити перевірку та провести за рахунок ТОВ «Євро-реконструкція» повірку лічильника; зробити контрольне зняття показників лічильника; здійснити перерахунок за послуги постачання теплової енергії згідно реальних показників, враховуючи попередні платежі та анулювати усі попередні рахунки. У відповіді від 31 серпня 2020 року ТОВ «Євро-реконструкція», посилаючись на положення ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», вказало що індивідуальні вузли розподільного обліку теплової енергії та гарячої води будуть прийнято на абонентський після надання свідоцтва про проходження періодичної повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки. У позові вказується, що відповідач фактично відмовив у здійсненні перерахунку послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання та відмовив у виконання повірки лічильника центрального опалення. Аналогічна відповідь було надана відповідачем і у листі від 26 квітня 2021 року.
Позивачка зазначає, що відповідач неправомірно застосував загальні тарифи без врахування показників лічильника, за відсутності приладу обліку. За умовами договору № 460301/201, укладеного між сторонами, непроведення повірки лічильника не є підставою для застосування загальних тарифів. Вказує, що позивачем здійснена оплата послуг за фактичне використання теплової енергії за показниками лічильника на суму 9 022,75 грн, відповідачу було надано відомості про правильний розрахунок згідно показникам лічильника. Відповідач не визнає, що обов'язок повірки покладається саме на нього відповідно до умов договору № 46030201 від 22 лютого 2018 року, укладеним зі споживачем. Також у позові вказується, що позов подано в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст.22 цього Закону позивачка звільняється від сплати судового збору.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що станом на дату 02.03.2019 року (граничну дату повірки лічильника) та до 01.05.2019 року діяв Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, який не передбачав типову форму договору та спеціальний порядок укладення договору про надання комунальних послуг. Відповідно, надавачі послуг укладали договори на власних умовах.
Вважає, що судом першої інстанції у рішенні неправильно застосовано положення пункту 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII, оскільки зазначено, що цей договір набув чинності з 01.01.2019 року, та не застосовано пункт 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в якому зазначено, що договори, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами. Також судом першої інстанції не враховані Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Судом першої інстанції проігноровано, що умовами чинного на дату повірки Договору № 460301/201 від 22.02.2018 року передбачений обов'язок з проведення повірки саме за ТОВ "Євро-Реконструкція", що призвело до неправильного вирішення цього спору.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані пункти 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, що полягає в неправильному тлумаченні, оскільки зазначені положення прямо передбачають обов'язок виконавця здійснювати повірку засобу обліку.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що відмову у проведенні повірки лічильника відповідач обґрунтовував посиланням на ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Однак Договір № 460301/201 від 22.02.2018, укладений між позивачем та ТОВ «Євро-Реконструкція» вже після внесення змін до вищезазначеного закону (02.08.2017 року), а саме - 22.02.2018 року. Враховуючи те, що умовами договору, укладеного з ТОВ «Євро-Реконструкція» обов'язок щодо періодичної повірки лічильника, на думку апелянта, покладається саме на ТОВ «Євро-Реконструкція», тому відмова у проведенні повірки та перерахунку заборгованості згідно показників лічильника є неправомірною.
Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 02 листопада 2017 року, апелянт вважає, що судом першої інстанції належним чином не досліджені матеріали справи та не враховано, що ТОВ «Євро-Реконструкція» уклали договір приєднання про надання послуг з ОСОБА_1 22.02.2018 року, тобто після набрання чинності вищезазначеною постановою. І саме умовами зазначеного Договору № 460301/201 від 22.02.2018 року ТОВ «Євро-Реконструкція» взяло на себе зобов'язання здійснювати повірку власними силами та за власний рахунок.
Крім того, апелянт вважав, що оскільки саме через бездіяльність ТОВ «Євро-Реконструкція» своєчасно не проведено періодичну повірку лічильника, до споживача не можуть застосовуватись загальні тарифи, без урахування показників лічильника.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилалась також на те, що відповідачем не виконуються взяті на себе підпунктом 4 пункту 19 Договору № 460301/201 зобов'язання з проведення ремонту засобу обліку теплової енергії, чим порушуються права позивача та у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача виконати умови договору.
25 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «Євро-Реконструкція» - Кравченко Ольги Петрівни, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги представник відповідача зокрема вказувала на те, що у квартирі АДРЕСА_1 встановлено засіб обліку спожитої теплової енергії (заводський номер 1468087) повірений 01.03.2015 року та 27.10.2023 року. Оскільки засіб обліку спожитої теплової енергії (заводський номер 1468087) у вказаній квартирі останній раз був повірений 01.03.2015 року, то він був знятий теплопостачальною організацією з обліку 01.12.2019 року як такий, що не пройшов чергову повірку.
Зазначила, що 19 грудня 2023 року ТОВ «Євро-Реконструкція» прийняло на облік та опломбувало встановлений в квартирі АДРЕСА_1 індивідуальний засіб обліку теплової енергії (заводський номер 1468087), який був повірений споживачем ОСОБА_1 27 жовтня 2023 року.
ОСОБА_1 не повідомляла теплопостачальну організацію про демонтаж засобу обліку теплової енергії, а відповідно теплопостачальною організацією цілісність раніше встановлених відповідачем пломб під час попереднього опломбування й прийняття на облік засобу обліку - не перевірялася.
В наданому споживачем ОСОБА_1 до теплопостачальної організації Акті виконаних робіт (послуг) від 19.10.2023 року зазначено, що на момент проведення демонтажу теплолічильника (заводський номер 1468087) пломби відсутні.
Також зазначила, що нарахування коштів споживачу ОСОБА_1 за спожиті послуги з постачання теплової енергії, здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкцією» на підставі показників індивідуального засобу обліку теплової енергії (заводський номер 1468087) з моменту його прийняття на облік теплопостачальною організацією з 19 грудня 2023 року.
З огляду на викладене, відповідач не вбачає підстав для здійснення перерахунку позивачу вартості нарахованих коштів за надані послуги з постачання теплової енергії у період з 01.12.2019 року (дати зняття приладу з обліку у зв'язку із ненаданням документів про проведення його повірки) по 19.12.2023 року (дати прийняття на облік після проведеної повірки), оскільки чинне законодавство не передбачає можливості проведення нарахування коштів за надані послуги на підставі засобів обліку, які належним чином не повірені та не поставлені на облік виконавцем комунальної послуги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та обгрунтовував свої висновки тим, що на час виникнення у позивачки обов'язку здійснити повірку засобу обліку спожитої теплової енергії обліку води (березень 2019 року), така повірка мала бути здійснена за рахунок позивачки.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року, втратив чинність на підставі нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, який набув чинності з 01 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Відповідно до абз. 4-6 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1060-IX від 03.12.2020) періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до п.п.38,72 Міжповірочних інтервалів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13 жовтня 2016 року № 1747 встановлено, що для лічильників води, теплолічильників та теплообчислювачів міжповірочний інтервал становить 4 роки.
В порядку визначеному підпунктом 3 пункту 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за № 1502/32954, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно інформаційної довідки № 53511532 з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 18 лютого 2016 року (а.с.13-14 том 1).
На підставі договору № 460301/201 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 22 лютого 2018 року, укладеного з ТОВ «Євро-реконструкція» ОСОБА_1 споживачем послуг з централізованого постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, особовий рахунок № НОМЕР_1 , у квартирі позивачки є вузол обліку гарячого водопостачання (лічильник) № 148528 та обліку опалення № 1468087, дата останньої повірки лічильників - 01 березня 2015 року, міжповірочний інтервал, років - 4 (п.4 договору). Згідно п.38, відповідно до ч.7 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей договір є договором приєднання. Виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку гарячої води і теплової енергії, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж (п. 19 договору). Договір укладений на строк до 21 лютого 2019 року та вважається щороку продовженим на наступний річний термін, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 31 договору) (а.с. 15-18 том 1).
Листом від 18 травня 2020 року № Д23-1409 ТОВ «Євро-реконструкція» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення від 15 квітня 2020 року, щодо проведення нарахування за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання та проведення повірки квартирних розподільчих вузлів обліку теплової енергії та гарячого водопостачання, у якій зазначається, що згідно ч.15 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. Індивідуальні прилади розподільного обліку теплової енергії та/або гарячої води, періодичну повірку яких не проведено споживачем у встановлені строки, знімаються з абонентського обліку і в подальшому розрахунки з таким споживачем здійснюється як зі споживачем, приміщення якого не оснащені вузлом розподільного обліку. У листі вказується, що з грудня 2019 року у зв'язку з тим, що лічильник своєчасно не був повірений, нарахування відбувалось без врахування за показниками загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії, з березня 2020 року - гарячого водопостачання. Відповідачем вказується, що з серпня 2019 року у повідомленнях до сплати за послуги міститься інформація про необхідність проведення повірки, попереджено про зняття приладів обліку з абонентського обліку у разі не проведення повірки, вказується про відсутність підстав про здійснення перерахунку (а.с.19-23 том 1).
В суді апеляційної інстанції представник відповідача пояснила, що відповідач дотацій від держави та місцевої ради не отримує. Коштів у 2018 та 2019 роках не закладалось для робіт та послуг щодо повірки лічильника. Дійсно обов'язок повірки лічильника був зазначений у договорі, однак зі зміною законодавства станом на березень 2019 року у відповідача такого обов'язку не було.
Крім того, позивач ОСОБА_1 зверталась із заявами до ТОВ «Євро-реконструкція» від 13 серпня 2020 року, від 17 березня 2021 року щодо проведення повірки лічильників, здійснення звірки, перерахунку за послуги, врахувавши реальні показники лічильників центрального опалення та гарячого водопостачання (а.с.24-25, 30-32 том 1).
Листами від 31 серпня 2020 року № ДЕ3-2107, від 26 квітня 2021 року № ДЕ3-1713 ТОВ «Євро-реконструкція» на звернення ОСОБА_1 вказувало, що згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», з подальшими внесеннями змін до Закону, періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж та транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та гарячої води, здійснюється за рахунок власників таких вузлів. Вказується, що Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», який введено в дію 01 травня 2019 року, визначає нову кваліфікацію житлово-комунальних послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг. У листах пропонувалось ОСОБА_1 , як споживачу послуг, провести періодичну повірку засобів обліку споживання теплової енергії та гарячого водопостачання, передати ТОВ «Євро-реконструкція» документи, які підтверджують проведенні повірки, передати показники лічильників для здійснення перерахунку. Вказується, що засіб обліку теплової енергії повірений 01 березня 2015 року та знятий з обліку з 01 грудня 2019 року, як такий, що не пройшов чергову повірку. Також, вказується, що індивідуальні вузли розподільного обліку теплової енергії та гарячої води споживачів, періодична повірка яких не була здійснена споживачами послуг в установлені строки, знімаються з абонентського обліку (а.с.27-29, 34,35 том 1).
За матеріалами справи, відповідно до квитанції № 0.0.2348255394.1 від 19 листопада 2021 року здійснено сплату за договором № 460301/201 від 22 лютого 2018 року, за фактично спожиту теплову енергію з листопада 2019 року до листопада 2021 року, платник ОСОБА_1 , в сумі 9 022,75 грн. (а.с.39 том 1).
Як вбачається з договору № 460301/201 від 22 лютого 2018 року, цей договір є договором приєднання на підставі ч.7 ст.26 Закону України № 1875-1V від 24 червня 2004 року (п.38 а.с.18 том 1).
Заяви-приєднання до умов індивідуальних договорі споживачем послуг до ТОВ «Євро-реконструкція» мешканцями квартири позивачки не подавалось. За цими договорами, які є публічними договорами приєднання, проведення повірки та ремонт індивідуальних засобів обліку споживачів виконавцем комунальних послуг не передбачено.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи у задоволенні позовних вимог, оскільки у зв'язку зі зміною законодавства, включені права та обов'язки споживача, які покладають додатковий тягар на споживачів у вигляді самостійного проведення повірки засобів обліку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач є споживачем послуг з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення, виконавцем яких є ТОВ «Євро-Реконструкція», тому саме позивач несе відповідальність за своєчасну повірку встановлених у його квартирі засобів обліку теплової енергії.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проігноровано, що умовами чинного на дату повірки Договору № 460301/201 від 22.02.2018 року передбачений обов'язок з проведення повірки саме за ТОВ «Євро-Реконструкція», що призвело до неправильного вирішення спору, суд апеляційної інстанції відхиляє, враховуючи наступне.
09.11.2017 року прийнято новий Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, який станом на 22.02.2018 року не був введений в дію, тому під час укладення Договору про надання послуг від 22.02.2018 року, теплопостачальна організація керувалась типовим договором, який був розроблений на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Розділу VI вказаного закону Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Таким чином, укладений 22.02.2018 року між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_1 . Договір № 460310/201 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, втратив свою чинність на підставі п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який введений в дію 01.05.2019 року, після набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними вказаним Законом.
З огляду на викладене вказані доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що умовами договору № 460301/201 від 22.02.2018 року обов'язок щодо періодичної повірки лічильника покладається на відповідача, а тому відмова у проведенні повірки та перерахунку заборгованості згідно показників лічильника є неправомірною, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки Законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність» виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобу вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.
Згідно чинного законодавства (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність») періодична повірка, обслуговування та ремонт вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщенням) будинку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно враховано положення абз. 5 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Доводи апеляційної скарги про те, що саме через бездіяльність відповідача своєчасно не проведено періодичну повірку лічильника, тому до споживача не можуть застосовуватись загальні тарифи, без урахування показників лічильника, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у зв'язку зі зміною законодавства, обов'язок щодо проведення повірки приладу обліку теплової енергії покладено на споживача комунальних послуг, а така зміна відбулась у зв'язку з зміною підходів до обрахування тарифу теплової енергії.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що майнові права позивачки не було порушено відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог і вірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «28» лютого 2024 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник