28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 120/9998/21-а
провадження № К/990/31424/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Білої Л. М., суддів: Матохнюка Д. Б., Гонтарука В. М.
І. Обставини справи
1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період роботи на посаді слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, з січня 2019 року по лютий 2021 року включно;
1.2. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати як учаснику бойових дій, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020 та 2021 роки загальною тривалістю 28 днів;
1.3. зобов'язати ТУ ДБР у м. Миколаєві нарахувати та виплатити 302973,63 грн, з яких: 240742,75 грн - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з січня 2019 року по лютий 2021 року включно; 62200,88 грн - сума компенсації за додаткові відпустки, як учасника бойових дій, за 2020 рік та 2021 рік загальною тривалістю 28 календарних днів.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 24 лютого 2022 року позов задовольнив частково.
2.1. Визнав протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки.
2.2. Зобов'язав ТУ ДБР у м. Миколаєві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки.
2.3. В решті позову - відмовив.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року у цій справі.
4. Також 16 травня 2022 року за наслідками розгляду клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві Сьомий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою провадження у справі зупинив на час воєнного стану. Зокрема, судом було враховано, що відповідач безпосередньо розташований в зоні, де велись активні бойові дії.
5. 01 вересня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві про поновлення провадження у цій справі, яке обґрунтовано тим, що у м. Миколаєві активні бойові дії вже не ведуться, що дає змогу відповідачу брати участь у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції.
6. Таким чином, 06 вересня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши вказане клопотання ТУ ДБР у м. Миколаєві, постановив ухвалу, якою провадження у справі № 120/9998/21-а поновлено та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
7. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 07 вересня 2023 року представник ТУ ДБР у м. Миколаєві подав апеляційну скаргу.
8. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 вересня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТУ ДБР у м. Миколаєві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року в цій справі, з підстав частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Мотивуючи таке своє рішення, апеляційний суд зазначив, що представник ТУ ДБР у м. Миколаєві пропустив річний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
11. Така позиція ґрунтується на тому, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ухвалою Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 травня 2022 року зупиняв провадження у справі № 120/9998/21-а, а відтак, на думку автора скарги, відсутні підстави для застосування частини другої статтею 299 КАС України.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції після отримання апеляційної скарги відповідача, поданої з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного частиною першою статті 295 КАС України повинен був вирішити питання щодо поважності пропуску строку у порядку, встановленому частиною третьої статті 295 КАС України, адже у суду були відсутні підстави для застосування норм частини другої статті 299 КАС України.
12. Верховний Суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання
13. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом..
15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17. Статтею 295 КАС України визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
ІV. Оцінка Верховного Суду
20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Водночас таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов'язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
21. У цій справі підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало те, що суб'єктом владних повноважень апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
22. Так, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, як передбачено це частиною другою статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
23. Отже, частина друга статті 299 КАС України, дійсно, встановлює правило, згідно з яким пропуск прокурором або суб'єктом владних повноважень гранично допустимого строку, що становить один рік з дня складення повного тексту судового рішення, унеможливлює поновлення судом строку на апеляційне оскарження такого судового рішення, крім випадків, коли цей суб'єкт владних повноважень не був повідомлений про розгляд справи або не був залучений до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
24. Як встановлено судом апеляційної інстанції, повний текст рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року був виготовлений 24 лютого 2022 року, копія вказаного рішення отримана відповідачем 15 березня 2022 року.
25. Апеляційну ж скаргу ТУ ДБР у м. Миколаєві до суду апеляційної інстанції подано 07 вересня 2023 року.
26. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
27. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
28. Водночас частиною десятою статті 120 КАС України, на яку посилається автор касаційної скарги, передбачено, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
29. Варто зазначити, що встановлений частиною другою статті 299 КАС України річний строк за своєю суттю є процесуальним строком.
30. Оскільки у період з 16 травня 2022 року по 06 вересня 2023 року, що складає 15 місяців та 20 днів, протягом якого провадження у даній справі зупинялось судом апеляційної інстанції, перебіг усіх процесуальних строків у цій справі був зупинений, тому вказаний період не міг бути включений до граничного річного строку, визначеного частиною другою статті 299 КАС України, а відтак висновки суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем такого строку суперечать нормам КАС України.
31. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції після отримання апеляційної скарги відповідача, поданої з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного частиною першою статті 295 КАС України, повинен був вирішити питання щодо поважності причин пропуску відповідачем цього строку у порядку, встановленому частиною третьою статті 295 КАС України, адже у суду були відсутні підстави для застосування норм частини другої статті 299 КАС України.
32. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 580/2123/17.
33. Отже, відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, є передчасною.
34. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
35. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
ІV. Судові витрати
36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві задовольнити.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 120/9998/21-а скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
О. Р. Радишевська