Постанова від 28.02.2024 по справі 420/11648/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа №420/11648/20

адміністративне провадження № К/990/1129/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/11648/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Т. М. Танасогло, О. О. Димерлій, О. В. Єщенко) від 08 грудня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля марки «Chevrolet» модель «Volt», 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500500.2020.242986 від 13 червня 2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів UA500500/2020/01235 від 13 червня 2020 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару № KT-UA500500-0019-2020 від 13 червня 2020 року.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено повністю.

3. 30 серпня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про роз'яснення рішення суду, а саме надати роз'яснення: - чи є на сьогоднішній день чинним рішення про визначення коду товару №КТ- UА500500-0019-2020 від 13 червня 2020 року; - чи є рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року по справа № 420/11648/20 підставою для внесення змін до митної декларації № UА 500500/2020/243027, оформленої 14 червня 2020 року, в частині зміни коду товару та перерахунку митних платежів.

4. Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у задоволенні вказаної заяви про роз'яснення судового рішення - відмовлено.

5. 11 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача повторно надійшла заява про роз'яснення рішення суду, а саме позивач просить надати роз'яснення: чи є рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року по справа № 420/11648/20 підставою для внесення змін до митної декларації № UA500500/2020/243027, оформленої 14 червня 2020 року, шляхом зазначення у графі 33 вірного коду товару 8703809090, а також заповненням розділів, які передбачають визначення сум митних платежів, що підлягали сплаті та поверненню.

6. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 11 жовтня 2023 року про роз'яснення судового рішення відмовлено.

7. 20 жовтня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 за підписом представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року залишено без руху у зв'язку з порушенням пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн. за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

8. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет адвокату Романюк В. І. 25 жовтня 2023 року (18:28), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 174).

9. Через підсистему «Електронний суд» 30 жовтня 2023 року від ОСОБА_1 за підписом представника позивача (адвокат Романюк В. І.) до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків, у якій посилаючись на пункти 26-29 постанови Верховного Суду у складі КАС від 19 січня 2023 року у справі №240/17372/21, просить відкрити апеляційне провадження по справі, оскільки вважає, що в даному конкретному випадку, апелянт звільнений від сплати судового збору за оскарження ухвали про відмову у роз'ясненні судового рішення. Доказу сплати судового збору скаржник не надав.

10. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року продовжено заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 420/11648/20, які полягають у наданні до суду доказу сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги на строк у 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

11. Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалу суду про продовження на усунення недоліків апеляційної скарги надіслано позивачу супровідним листом суду від 14 листопада 2023 року (арк.спр. 181).

12. Згодом, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 420/11648/20 - повернуто особі, яка її подала.

13. Не погодившись із ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду 08 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 за підписом представника адвоката Романюк В. І. до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

15. 29 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що у встановлений судом строк, та станом на час постановлення ухвали, маючи при цьому поза розумним сумнівом достатньо часу, скаржник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року, тобто недоліку апеляційної скарги не усунув, доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надав.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Відтак за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.

На думку скаржника, такий правовий висновок викладений у пунктах 26-29 постанови Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21, який підлягає застосуванню по цій справі, оскільки:

він винесений за майже 5 років після правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15; натомість згідно установленої практики Верховного Суду, у випадку розбіжності між правовими висновками, підлягає застосуванню саме останній правовий висновок Верховного Суду;

він стосується конкретно питання оскарження ухвал про відмови у роз'ясненні судового рішення у адміністративній справі, натомість правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 стосувався оскарження дій ДВС у господарському судочинстві.

20. Більше того, скаржник звертає увагу на те, що на даний час існує ситуація при якій наявний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 згідно якого за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду необхідно сплачувати судовий збір, і десятки постанов Касаційного адміністративного суду України згідно яких судовий збір не сплачується, якщо приписи статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із відповідною заявою: про роз'яснення судового рішення; про встановлення судового контролю та ін.

21. Позивач вважає, що в даному конкретному випадку є підстави визначені частиною четвертої та п'ятої статті 346 КАС України для передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. З урахуванням вимог касаційної скарги основним питанням, яке постало перед Верховним Судом під час касаційного перегляду ухвалу суду апеляційної інстанції, є визначення наявності правових підстав для сплати судового збору при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.

24. Відповідно до статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

25. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

26. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

27. Відповідно до частин п'ятої - шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

28. Частинами першою - третьою статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

29. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

30. Частиною п'ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

31. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.

32. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

33. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

34. Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, безпосередньо за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір». Так само ця норма визначає заяви за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).

35. Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).

36. Так, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.

37. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року є об'єктом справляння судового збору згідно зі статтею 3 та підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

38. Верховний Суд звертає увагу, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду вже вирішувалося питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Так, у пунктах 5.1, 5.2 постанови від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 зазначено, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

39. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями підпункту 7 пункту 2 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» однаково застосований правовий підхід та визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

40. В силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

41. Оскільки застосування положень Закону України «Про судовий збір» у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу вже вирішено Великою Палатою Верховного Суду, то під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати.

42. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила у господарській справі, однак Закон України «Про судовий збір» в цій частині є універсальним і не розрізняє підходи до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції. Відтак такі висновки повинні бути застосовані і під час вирішення цієї адміністративної справи.

43. Цей висновок підтримано у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 204/827/17, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/22710/21, № 120/3532/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 120/2767/20-а, 04 травня 2023 року у справі № 645/135/21, від 04 липня 2023 року у справі № 160/1712/21, від 14 грудня 2023 року у справі № 400/1715/20, від 25 січня 2024 року у справі № 380/11373/22 та інші, якими також вирішене питання щодо сплати судового збору при зверненні із апеляційною скаргою

44. З цих підстав Суд відхиляє покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на висновки Верховного Суду у справах № 2а/0470/2563/12, № 560/4364/19, № 520/9769/19, №240/17372/21.

45. Оскільки судова практика щодо застосування положень Закону України «Про судовий збір» у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у роз'ясненні судового рішення є сталою й узгодженою, у зв'язку з цим Верховним Судом не встановлено передбачених статтею 346 КАС України підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Колегія суддів не вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

46. При цьому, наведені в клопотанні доводи в контексті правовідносин, щодо яких виник спір, не свідчать про те, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

47. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року має бути сплачено судовий збір.

48. Оскільки у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не було усунуто, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про повернення апеляційної скарги позивачу.

49. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

50. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 420/11648/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі № 420/11648/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов

Попередній документ
117317735
Наступний документ
117317737
Інформація про рішення:
№ рішення: 117317736
№ справи: 420/11648/20
Дата рішення: 28.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.05.2021)
Дата надходження: 02.11.2020
Предмет позову: пр визнання протиправним та скасування рішення від 13.06.2020 року
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТАНАСОГЛО Т М
суддя-доповідач:
ТАНАСОГЛО Т М
ТАНЦЮРА К О
відповідач (боржник):
Одеська митниця Держмитслужби
за участю:
помічник судді Золотарьова І.І.
заявник апеляційної інстанції:
Одеська митниця Держмитслужби
позивач (заявник):
Гриценко Катерина Олександрівна
представник відповідача:
Берікул Максим Юрійович
представник позивача:
РОМАНЮК ВАЛЕРІЙ ІЛЛІЧ
секретар судового засідання:
Недашковська Я.О.
суддя-учасник колегії:
ДИМЕРЛІЙ О О
ЄЩЕНКО О В