28 лютого 2024 року
м. Київ
справа №380/15105/23
адміністративне провадження № К/990/5062/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 380/15105/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови позивачу у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року;
- зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 380/15105/23 повернуто апелянту, оскільки не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 380/15105/23, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з наступного.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Верховний Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Вказаний підхід неодноразово був застосованих Верховним Судом під час оцінки дій учасників справи щодо виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції про залишення поданих до суду заяв та скарг без руху, зокрема у постанові від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 4 лютого 2023 року у справі №240/462/22.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 380/15105/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
А. І. Рибачук