П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/7520/21
Перша інстанція: суддя Сікора О.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, старшого державного інспектору відділу провадження систем автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владислава Олеговича про визнання протиправними дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
24 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила:
визнати незаконними та протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті та старшого державного інспектору відділу провадження систем автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича, що виразилось у порушенні порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповідно незаконного та необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ВМ № 0000878 від 05 листопада 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником транспортного засобу «MAN TGX 18.440» (спеціалізований вантажний тягач), з державним номерним знаком НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепу- автоцистерни HLW STA-36 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , однак вантажовідправником є ОСОБА_2
05 листопада 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем винесена постанова серії ВМ№00000878 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п.22.5 ПДР. З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_3 порушень п.22.5 ПДР не допускав, так як перевозив неподільний вантаж (молочну продукцію) загальною масою 17 587 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 17.10.2021 року №008050.
Позивач окремо наголошує, що відповідно до технічних характеристик автоцистерни, остання має максимальну (номінальну місткість) визначену масовим методом не більше 33 000 літрів (приблизно 33 000 тон).
Також позивач заперечує правомірність розгляду справи про накладення адміністративного стягнення за її відсутності, оскільки порушується її право на захист.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП винесена відповідно до вимог чинного законодавства, технічні засоби фіксації вказаного правопорушення, відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 24.02.2016, на підтвердження чого представником відповідача надано копію сертифікату перевірки типу, а також копію сертифікату відповідності.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000878 від 05 листопада 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт наголошує, що напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів і власник якого є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Крім того, апелянт зазначив, що нормативні параметри, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (нормою права, за порушення якої передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 132-1КУпАП), визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів.
Позивач своїм правом подати відзив не скористався. Про дату та час слухання справи сповіщений шляхом направлення судової кореспонденції на вказану у позовній заяві електронну адресу з отриманням від нього зворотного повідомлення про сповіщення.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 власником транспортного засобу марки «MAN TGX 18.440» (спеціалізований вантажний тягач), з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2012 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20.08.2021 року та спеціалізованого напівпричепу-автоцистерни HLW STA-36, поставлена на шасі № НОМЕР_4 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 20.08.2021 року (а.с. 17).
Згідно даних товарно-транспортної накладної №008050 від 17.10.2021 року вантажовідправник ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажу масою брутто 17 614 кг (а.с.19).
05 листопада 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем винесена постанова серії ВМ№00000878 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вищевказаний фахівець, розглянувши відомості з матеріалів інформаційних файлів, створених системою за допомогою технічних засобів Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, встановив, що 17 жовтня 2021 року о 19 год. 24 хв., за адресою: Н-23 км 2+998, Кіровоградська область, зафіксовано транспортний засіб: MAN TGX 18.440 днз: НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 14,7% (4,03 тон), відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 13).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана постанова винесена відносно транспортного засобу марки: MAN TGX 18.440 днз: НОМЕР_1 , в той час як перевезення вантажу здійснювалось спеціалізованим напівпричіпом-автоцистерною, відомості про яку не внесені до постанови.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Згідно п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Тобто законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Дослідивши оскаржувану постанову, колегія суддів констатує, що остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою ВМ 00000878, навантаження на другу одиночну вісь становило 15 030 кг, тобто більше за максимально дозволену 11 тон, що і відображено в оскаржуваній постанові.
Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.
Відсутність в оскаржуваній постанові відомостей про спеціалізований напівпричіп-автоцистерну HLW STA-36, з державним номерним знаком НОМЕР_2 є очевидною, однак судова колегія не може визнати такий формальний недолік оформлення постанови, як підставу для її скасування при наявних доказах суттєвого перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу.
Крім того, нормативні параметри, передбачені п.22.5 ПДР України, визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів, оскільки напівпричіп не взмозі самостійно пересуватися та перевозити вантаж без тягача, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
До того ж, вимоги п. 22.5 ПДР України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача.
З фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб'єктом адміністративної відповідальності
Судова колегія також не приймає до уваги доводи позивача про те, що товарно-транспортною накладною спростовуються вагові параметри транспортного засобу, оскільки надана до суду накладна від 17.10.2021 року №008050 не містить відомостей стосовно транспортного засобу, вантажу, а перевізником вказано «ПП ОСОБА_5 », в той час як позивачем є ОСОБА_1 .
Таким чином, у суду відсутня можливість встановити відношення товарно-транспортної накладної від 17.10.2021 року №008050 до події адміністративного правопорушення.
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022.
Надані відповідачем до суду першої інстанції матеріали стосовно габаритно-вагового обладнання, а саме: експертний висновок комплексу "Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) "Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)" від 28.052021 року № 1245, сертифікати відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі від 09.09.2021 року, сертифікати відповідності Інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) "Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)", сертифікати перевірки типу Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі від 17.06.2021 року чинний до 16.06.2031 року підтверджують, що технічний засіб WIM відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року № 94.
Викладене в своїй сукупності доводить, що вимірювальне (зважувальне) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси транспортного засобу має відповідну сертифікацію.
Додатково судова колегія враховує, що позивач є власником транспортного засобу, та, як наслідок, належним суб'єктом для притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні ч. 1 ст. 14-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить висновку, що належними та допустимими доказами відповідачем підтверджено, що вагові параметри транспортного засобу, який належить позивачу, перевищив нормативно допустимі вагові обмеження, що є підставою для накладення адміністративного стягнення на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, невірно встановив обставини справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2022 року- скасувати з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволення позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко