П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/14907/23
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 15.01.2024р. подав апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого у ст.295 КАС України, у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення.
В обґрунтування доводів клопотання позивачем вказано, що його представником не було повідомлено про стан розгляду справи відносно нього, разом з тим у судових засіданнях він участі не приймав, тим самим рішення суду першої інстанції вчасно не отримав. Враховуючи наведені обставини, апелянт вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
31.01.2024р. до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали даної справи, з яких вбачається, повний текст судового рішення від 26.09.2023р. направлено до електронного кабінету представника позивача - 29.09.2023р, що підтверджується відповідною довідкою. А відтак, строк на апеляційне оскарження ухвали суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 16.10.2023р. (із урахуванням вихідних днів). Натомість, апеляційна скарга подана позивачем до суду апеляційної інстанції лише - 15.01.2024р., тобто зі значним (більше ніж 2 місяці) пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Так, аналіз положень ст.5,13 і 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.
Водночас, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
В своєму клопотанні про поновлення строку позивач зазначив, що зареєстрованим місцем його поживання є: АДРЕСА_1 , наразі тимчасово визначена окупованою, що, у свою чергу, не дало змоги контролювати надходження судових документів. З огляду на повідомлені обставини, позивач просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду 1-ї інстанції від 26.09.2023р. в цій справі та поновити цей строк.
Надаючи оцінку зазначеним доводам апелянта, слід, насамперед, звернути увагу на те, що свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі ведення справи в суді ОСОБА_1 здійснював через свого представника - адвоката Авдєєва Б.М. уклавши з ним договір про надання правової допомоги від 15.12.2022р. №Д-1512/22 строком на 1 рік.
Відповідно до ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За правилами ч.ч.1,2 ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч.9 ст.266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч.1 ст.59 КАС України,).
За змістом ч.4 ст.59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
При цьому, ч.3 ст.60 КАС України визначає, що про припинення представництва чи обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Згідно з ч.5 ст.251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
За приписами ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч.7 ст.251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
У ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Як визначено ч.2 ст.18 КАС України, позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст.18 КАС України).
Частиною 6 ст.18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.5 ст.18 зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021р. №1416-ІХ).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, надіслання (електронної) копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023р. у справі №420/14907/23 представнику ОСОБА_1 - адвокату Авдєєву Б.М. на його офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є, у розумінні ч.5,7 ст.18 КАС України, належним способом вручення судового рішення представнику позивача, що на підставі ч.7 ст.251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто позивачу.
Щодо обов'язкового надсилання судового рішення в паперовій формі, до чого апелює позивач, поміж іншого, колегія судів з покликанням на ч.11 ст.251 КАС України і пп.15.15 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, то ухвалений 27.04.2021р. Закон №1416-ІХ (набрав чинність 26.05.2021р.) якраз змінив існуючий доти концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду головно на паперових носіях (засобами поштового зв'язку), змістивши акцент (перевагу) на електронну комунікацію за допомогою функціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, впровадження якої має здійснюватися поетапно.
Повертаючись до обставин цієї справи, то в світлі наведених міркувань, варто наголосити, що з позовною заявою від імені позивача до суду звертався адвокат останнього - Авдєєв Б.М., ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023р. про відкриття провадження у справі (її електронна копія) за цим позовом теж була надіслана представнику позивача - адвокату Авдєєву Б.М. на його офіційну електронну адресу (в електронний кабінет), про що у матеріалах справи є довідка відповідного змісту. Водночас, у цій справі немає письмової заяви позивача чи адвоката Авдєєва Б.М. про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката Авдєєва Б.М. як представника позивача.
Окрім того, позивач особисто зазначає про те, що 06.04.2023р. дізнався від свого представника номер справи та головуючого суддю у цій справі.
Зважаючи на наведене, доводи позивача про те, що він не був повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а також про результат її розгляду - незважаючи на участь у судовому процесі уповноваженого ним представника - Авдєєва Б.М. - видаються безпідставними.
Варто зауважити про те, що з моменту винесення судом 1-ї інстанції ухвали від 26.09.2023р. про залишення адміністративного позову без розгляду до звернення за юридичною допомогою до іншого адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.12.2023р. у позивача було достатньо часу (більше 2 місяців) для отримання необхідної інформації про рух справи, оскільки при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов'язок, та є найбільш зацікавленою особою стосовно відстеження руху даної справи.
У цьому зв'язку пояснення позивача про те, що він не спілкувався зі своїм адвокатом у даний період, що в канві всієї аргументації про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження має засвідчити наявність об'єктивних причин необізнаності позивача про результати розгляду його справи (у даному випадку - залишення без розгляду), варто розцінити радше як вияв безвідповідальності позивача, не тільки щодо інших учасників справи та правил адміністративного судочинства загалом, але стосовно своєї справи теж.
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема, у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. На прикладі цієї справи, їх проявом стало звернення з апеляційною скаргою більше ніж через 2 місяці від дати вручення копії судового рішення представнику апелянта. При цьому, для суду наявність представника позивача у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо позивача. Слід пам'ятати, що позивач може брати участь одночасно з представником, зокрема й отримувати судові рішення та інші процесуальні документи, проте, вкотре слід наголосити: участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов'язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024р. у справі №480/8341/22.
Таким чином, сам факт ненадіслання судом першої інстанції (безпосередньо) позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
При цьому, незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10.02.2020р. у справі № 826/15309/18.
Суд, у даному випадку, не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Зважаючи на наведені міркування, участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого у ст.295 КАС України визначені строки на апеляційне оскарження судового рішення.
Так, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.72 КАС України).
При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх ухвалах від 23.06.2022р. у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20.
Відхиляючи ж аргументи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення, варто зазначити про те, що всі доводи зводяться до суб'єктивних, а обставин, які б свідчили про непереборні та об'єктивні перешкоди, істотні труднощі, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк, скаржник не навів.
Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.
При цьому, протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту (його представнику) необхідно звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати підстави для поновлення строку.
За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України, -
У задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.