П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8104/23
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження, в місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 420/8104/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , під час проходження військової служби нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалося не у повному обсязі, а саме у період з 01.02.2020 до 05.06.2020 нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення проводилася без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Позивач вказує, що відповідно до Рішення Командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України від 19.12.2019 №39140 Військову частину НОМЕР_2 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 , фактично з 01.01.2020 фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 здійснюється Військовою частиною НОМЕР_1 . 22.03.2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку та виплати йому грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року; допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій із врахуванням перерахованого грошового забезпечення. За результатами розгляду зазначеної заяви (лист командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2023 №1427) перерахунок грошового забезпечення позивача не здійснювався, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позов не визнає та вказує, що в даному випадку застосуванню підлягає механізм, який визначає множення саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., а не 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №91 від 21.04.2020 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач із даним наказом погодився та станом на теперішній час відомостей щодо його оскарження немає. На час видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 91 від 21.04.2020 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та з усіх видів забезпечення, відповідачем були проведені усі необхідні розрахунки по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню, з якими погодився позивач. На думку відповідача, оскільки позивача виключено зі списків особового складу та проведено з ним усі необхідні розрахунки при звільненні відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №91 від 21.04.2020, захист його прав необхідно було здійснювати шляхом оскарження вказаного наказу в частині щодо невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та невиплати в повному обсязі грошового забезпечення. Згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд від 22 серпня 2023 року у справі № 420/8104/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що відповідач застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу з яких розраховувалося грошове забезпечення, таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, діяв правомірно.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.02.2020 по 05.06.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка в цей період перебувала на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.04.2020 № 91 полковника ОСОБА_1 , начальника речової служби тилу звільненого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 березня 2020 року №130 у запас за підпунктом “б” (за станом здоров'я), відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з 21 квітня 2020 року вважати таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до Суворівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси; надано щорічну основну відпустку за 2020 рік терміном на 45 діб з 21 квітня 2020 року по 05 червня 2020 року, та з 05 червня 2020 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Вказаним наказом також передбачено: виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 35% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 квітня 2020 року по 05 червня 2020 року; виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 27 календарних років в розмірі 360709 гривень 88 копійки; припинити доступ до роботи з відомостями, що містять державну таємницю з 21 квітня 2020 року; щорічна основна відпустка за 2020 рік надана у повному обсязі у кількості 45 діб, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік отримав; виплатити грошову компенсацію за 28 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік в розмірі 24937 гривень 97 копійки; виплатити грошову компенсацію за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік в розмірі 31172 гривень 46 копійки; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до “Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, за 2020 рік отримав; виплатити грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки” та пунктом 12 частини 1 статі 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2015-2020 роки у кількості 84 діб в сумі 74813 гривень 90 колійок; виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 78562 гривень 64 копійки.
22.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій із врахуванням перерахованого грошового забезпечення, а також просив надати довідку про виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.02.2020 по 05.06.2020 із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, а також допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; довідку-розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби; довідку-розрахунок виплаченої компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки; довідку-розрахунок виплаченої компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
У відповідь на вказане звернення Військова частина НОМЕР_1 листом від 31.03.2023 надала позивачу довідку-розрахунок компенсації відпустки як учаснику бойових дій, довідку-розрахунок компенсації основної відпустки, довідку-розрахунок одноразової грошової допомоги, довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення з 01.02.2020 по 05.06.2020.
Суд встановив, що розмір тарифного розряду та тарифного коефіцієнту посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у вказаний період відповідачем було розраховано наступним чином: тарифний розряд - 43, тарифний коефіцієнт - 4,4, посадовий оклад - 7750,00 грн.; військове звання - полковник, тарифний коефіцієнт - 0,84, оклад за військовим званням - 1480,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку від 31.03.2023 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 при звільненні було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 360709,88 грн., яка розрахована з наступних складових та розміру грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 1480,00 грн., посадовий оклад - 7750,00 грн., надбавка за вислугу років - 4615,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 8999,25 грн., надбавка за роботу з таємними документами - 1162,50 грн., премія - 2712,50 грн., всього грошове забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби складало - 26719,25 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку від 31.03.2023 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 при звільненні було виплачено компенсацію за невикористані дні основної відпустки у сумі 56110,43 грн., яка розрахована з наступних складових та розміру грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 1480,00 грн., посадовий оклад - 7750,00 грн., надбавка за вислугу років - 4615,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 8999,25 грн., надбавка за роботу з таємними документами - 1162,50 грн., премія - 2712,50 грн., всього грошове забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби складало - 26719,25 грн.
Згідно довідки-розрахунку від 31.03.2023 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 при звільненні було виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 74813,90 грн., яка розрахована з наступних складових та розміру грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 1480,00 грн., посадовий оклад - 7750,00 грн., надбавка за вислугу років - 4615,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 8999,25 грн., надбавка за роботу з таємними документами - 1162,50 грн., премія - 2712,50 грн., всього грошове забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби складало - 26719,25 грн.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в період проходження служби з 01.02.2020 по 05.06.2020 позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Разом з тим, суд вказав, що у період проходження служби з 01.02.2020 по 05.06.2020 позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу 9250,00 грн. та окладу за військове звання 1770,00 грн. розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 р. №704, а не 7750,00 грн. та 1480,00 грн. відповідно розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” станом на 01.01.2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 р. №704, тому йому невірно було розраховано та виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, оскільки ці виплати обчислюються виходячи з розміру отриманого грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законодавством для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) було встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Таким чином, станом на 1 березня 2018 року пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19.
Частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Колегія суддів наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою № 103, зокрема, до п.4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III), згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Так, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки, що випливає з приписів Законів України про Державний бюджет на 2018 та 2019 р. відповідно.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік, відповідно, не містять.
Отже, положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, а після указаної дати не відповідали таким.
З урахуванням наведеного, враховуючи приписи ч. 3 ст. 7 КАС України, а також зважаючи на те, що з 01.01.2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX, №1082-ІХ, № 1928-ІХ та № 2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), на що вірно звернув увагу суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21.
Варто зазначити, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762,00 гривень.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2102 гривень.
Порівнюючи встановлений у статтях 7 Законів України про Державний бюджет України на 2018, 2020 колегія суддів зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного року починаючи з 01.01.2020 зростає.
Відтак, з огляду на збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2020 відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму - станом на 01.01.2020.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 29.01.2020 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.
Разом з тим, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови №704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII цього Порядку).
Відповідно до пункт 1 розділу XXIV вказаного Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Як передбачено пунктом 7 розділу XXIV вказаного Порядку, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу XXXI цього Порядку іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Відповідно до п. 1, 5 Розділу XXXII цього Порядку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Отже, виплата вказаних одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань), грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу в заниженому розмірі грошового забезпечення в період з 01.02.2020 по 05.06.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, є протиправними.
З огляду на наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 420/8104/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк