П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9818/23
Перша інстанція: суддя Малих О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/9818/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982- 3 місяця 26 днів - на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу додаткових років за Список № 1 пільгового стажу ОСОБА_1 8 місяців 2 дні за період роботи за Списком № 1 з 15.11.1992 по 31.12.1990 (8 років 1 місяць 17 днів) та роботи за Списком № 1 з 06.10.1992 по 20.04.1993 (6 місяців 15 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1 - 3 місяця 26 днів, та здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” - 3 місяця 26 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок пенсії із загальним страховим стажем з урахуванням додаткового періоду 8 місяців 2 дні пільгового стажу роботи за Списком № 1, усього за 357 місяців.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ПФУ до пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 за Списком № 1 з причин не надання відповідних уточнюючих довідок. Такі дії ГУ ПФУ позивач вважає протиправними та такими, що позбавляють його права на призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № 1.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив наступне:
Пільговий стаж позивача було розраховано відповідно до уточнюючої довідки від 26.09.2003 № 817, виданої Криворізьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом “Криворіжсталь”, якою підтверджено роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 у періоди з 15.11.1982 по 31.12.1990, з 06.10.1992 по 20.04.1993, що сукупно становить 8 років 8 місяців 2 дні. Довідок, що уточнюють пільговий характер роботи за Списком № 1 у період з 19.07.1982 по 14.11.1982 не було надано, тому у органів Пенсійного фонду України відсутні законні підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу за Списком № 1.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Отже, законодавством передбачено зарахування додаткового страхового стажу лише за повний рік роботи за Списком № 1, без врахування кратного обчислення місяців та днів.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин (первинних документів, які б підтверджували пільговий характер роботи повний робочий день) не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Інформацію про те, чи працював позивач на роботах зі шкідливими умовами праці повний робочий день з трудової книжки встановити не можливо. Запис в трудовій книжці підтверджує тільки трудовий стаж позивача, а не пільговий.
Таким чином, ГУ ПФУ вважає, що правові підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/9818/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 19.07.1982 року по 14.11.1982 року - 3 місяця 26 днів - на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 додаткових років за Список № 1 пільгового стажу 8 місяців 2 дні, а саме: період роботи за Списком № 1 з 15.11.1992 року по 31.12.1990 року (8 років 1 місяць 17 днів); період роботи за Списком № 1 з 06.10.1992 року по 20.04.1993 року (6 місяців 15 днів).
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) період роботи з 19.07.1982 року по 14.11.1982 року (3 місяці 26 днів) на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 за період роботи з 19.07.1982 року по 14.11.1982 року на підприємстві “Криворіжсталь” (3 місяця 26 днів), із загальним страховим стажем з урахуванням додаткового періоду 8 місяців 2 днів пільгового стажу роботи за Списком № 1, усього за 357 місяців, за дати призначення пенсії - 19.10.2003 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що у разі зарахування до стажу роботи за Списком № 1 періоду з 19.07.1982 по 14.11.1982 пільговий стаж роботи за списком 1 становитиме 8 років 11 місяців 29 днів і з урахуванням приписів статті 24 Закону № 1058 додатково до страхового стажу Позивача буде зараховано тільки 8 років;
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що з 19.10.2003 позивачу призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Загальний страховий стаж складає 29 років 1 місяць 6 днів.
Пільговий стаж за Списком № 1 складає 8 років за підрахунком пенсійного фонду. У цей пільговий стаж пенсійний фонд врахував період роботи з 15.11.1982 по 31.12.1990 (8 років 1 місяць 17 днів) та з 06.10.1992 по 20.04.1993 (6 місяців 15 днів) на підприємстві “Криворіжсталь”, відповідно до уточнюючої довідки № 817 від 26.09.2003.
При цьому період роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 не був врахований до пільгового стажу за Списком № 1 з причини не надання відповідних уточнюючих довідок. Цей період роботи позивачки записаний у трудовій книжці.
02.05.2023 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївської області із заявою стосовно зарахування періоду роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” до страхового стажу на пільгових умовах та відповідного перерахунку пенсії, оскільки цей період не було враховано при призначенні пенсії.
Відповідач листом від 17.05.2023 відмовив позивачці у зарахуванні спірного періоду роботи на “Криворіжсталь” до стажу пільгових умовах у зв'язку з тим, що не надано підтверджуючих довідок, а питання правильного підрахунку пільгового стажу взагалі залишено без уваги.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці. При цьому, уточнююча довідка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
Так, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки записами трудової книжки позивачки підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1, що відображається на розмірі призначеної їй пенсії.
Крім того суд зазначив, що перерахунок пенсії необхідно здійснити з дати призначення пенсії - 19.10.2003, оскільки право позивача порушено під час призначення та нарахування пенсії.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, з 19.10.2003 позивачці призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Загальний страховий стаж складає 29 років 1 місяць 6 днів.
02.05.2023 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївської області із заявою стосовно зарахування періоду роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” до страхового стажу на пільгових умовах та відповідного перерахунку пенсії, оскільки цей період не було враховано при призначенні пенсії.
Відповідач листом від 17.05.2023 відмовив позивачці у зарахуванні спірного періоду роботи на “Криворіжсталь” до стажу пільгових умовах у зв'язку з тим, що не надано підтверджуючих довідок, а питання правильного підрахунку пільгового стажу взагалі залишено без уваги.
Спірним питанням в контексті розгляду даної справи є правомірність відмови відповідача у зарахуванні спірного періоду роботи на “Криворіжсталь” до стажу пільгових умовах.
Вирішуючи спірне питання, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п. 16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” від 12.08.1993 № 637 (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки №1 і № 2 чинні на період роботи позивача, відповідно до яких, професія позивачки, на якій вона працювала у спірні періоди, відносяться до Списку № 1.
Як установлено судом першої інстанції, робота позивачки за професією, що передбачена Списком № 1, зазначене також не заперечується відповідачем.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Також, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Натомість, як встановлено судом першої інстанції, згідно трудової книжки позивачка в період з 19.07.1982 по 14.11.1982 працювала на підприємстві “Криворіжсталь”.
Тобто, зазначені записи чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірний період.
Таким чином, оскільки записами трудової книжки позивачки підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 19.07.1982 по 14.11.1982 на підприємстві “Криворіжсталь” до пільгового стажу за Списком № 1, що в результаті відображається на розмірі призначеної пенсії ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що перерахунок пенсії необхідно здійснити з дати призначення пенсії - 19.10.2003, оскільки право позивачки порушено під час призначення та нарахування пенсії.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/9818/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк