П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 484/3643/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року, прийняте у складі суду судді Мельничук О.В у місті Первомайськ, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач, Укртрансбезпека) в якому просив суд:
- скасувати постанову серії АА № 00009784 від 14.06.2023 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
На обґрунтування позову зазначено про протиправність притягнення Відповідачем до відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з огляду на відсутність події і складу адміністративного правопорушення в його діях. Зокрема, наявні сумніви щодо висновку Відповідача про перевищення Позивачем загальної маси транспортного засобу на 14,32% (5,728 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі - 40 тон, оскільки не можливо встановити на підставі чого Укртрансбезпека, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію ТЗ для розрахунку відсотків перевищення маси нормативних параметрів, застосовує максимально допустиму вагу саме 40 тон, а не іншу, передбачену п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 року № 1306 (далі - ПДР), для різних типів ТЗ. До того ж, оскаржувана постанова не містить необхідних складових, зокрема, обставин правопорушення, необхідних в достатній мірі для його кваліфікації, а саме данні причепу, напівпричепу, розмірів транспортного засобу, його особливості.
Крім того, Позивач посилається на наявність у нього сумнівів щодо достовірності інформації про фіксацію правопорушення в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIN 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028, яка відображена в оскаржуваній поставі, через закінчення строку експлуатації цього технічного засобу 31.08.2022 року, коли правопорушення було зафіксовано - 11.05.2023 року.
Також Позивач зазначає, що на шляху з пункту навантаження товару (Рогатинський район Івано-Франківська область) до пункту розвантаження товару (Миколаївська область місто Первомайськ) містяться всього 6 технічних засобів WIN, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, а саме: WIN 76, НОМЕР_1 , WIN50, WIN42, WIN55 та WIN41, проте лише WIN23 було встановлено перевищення ТЗ загальної маси транспортного засобу.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року позов задоволено; скасовано постанову серії АА № 00009784 від 14.06.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що обставини закінчення 31.08.2022 року терміну чинності сертифікату відповідності вимірювального приладу не ставить під сумнів технічну спроможність (придатність) засобу вимірювальної техніки в автоматичному режимі встановити саме об'єктивні (достовірні, фактичні) дані відхилення ваги багатотонного вантажного автомобіля та встановити при цьому незначні відхилення ваги вантажного автотранспорту та навантаження на строєні осі транспортного засобу від нормативно дозволених показників. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 05.04.2022 року «Деякі питання повірки законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» пролонговано чинність на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях позитивних результатів періодичної повірки вимірювальної технік.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2023 року о 22:23 год. за адресою М-30, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - WIN 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028 (свідоцтво про повірку технічного засобу № UA.TR.0001 35 359-21, 360-21 строком дії до 31.08.2022 року) зафіксовано транспортний засіб марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме загальної маси транспортного засобу на 14, 32% (5, 728 тон).
14 червня 2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00009784 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн..
Відповідно до вказаної постанови, 11.05.2023 року 22:23 год. за адресою М-30, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14, 32% (5,728 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Однак, ОСОБА_1 не погодився із вищевказаною постановою про адмінправопорушення з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а також з наявністю численних процедурних порушень під час складання постанови, тому вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що достовірність зафіксованих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів у випадку не проходження зважувальним приладом чергової повірки, викликає обґрунтовані сумніви.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено колегією суддів, в даному випадку ключовим питанням є наявність чи відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн..
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом..
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
В свою чергу, правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».
Так, частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема:
- знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;
- створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
- виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (ПДР), які згідно з пунктом 1.1. відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
При цьому, пунктом 1.3. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 4 пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року (далі - Правила № 30) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
В свою чергу у пункті 3 Правил № 30 зазначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.
Пунктом 22.1. розділу 22 «Перевезення вантажу» ПДР встановлено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Пунктом 22.5. ПДР визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
а) зовнішніх габаритів:
- за шириною - 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху - 3,75м);
- за висотою від поверхні дороги - 4м (для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35м);
- за довжиною, а саме: вантажного автомобіля - 12м, автопоїзда - 22м, автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75м, маршрутного транспортного засобу - 18,75м;
- за виступу вантажу за задній габарит транспортного засобу - 2м;
б) фактичної маси (по-перше зазначено максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, після для місцевого значення):
- вантажних автомобілів, а саме: для двовісних автомобілів - 18т / 14т, для трьохвісних автомобілів - 25т (26т)* / 21т, для чотирьохвісних автомобіль - 32т / 24т, для чотирьохвісних автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38т / 24т;
- комбінованих транспортних засобів, а саме: для двовісних автомобілів (тягач) з двовісним напівпричепом - 36т / 24т, для двовісних автомобілів (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40т / 24т, для трьохвісних автомобілів (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40т / 24т, для двовісних автомобілів (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42т / 24т, для трьохвісних автомобілів (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44т / 24т;
- автопоїздів (двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом) - 40т / 24т.
* для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни;
в) навантаження на вісь (по-перше зазначено максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, після для місцевого значення):
- одинарну вісь - 11,5т / 7т;
- здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1м - 11,5т / 7т, від 1м до 1,3м - 16т / 10т, від 1,3м до 1,8м при неспарених колесах - 18т / 10,5т, від 1,3м до 1,8м при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5т - 19т / 11,5 т, від 1,3м до 1,8м чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5т - 23т / 11,5т, від 1,8м до 2,5м для причепів та напівпричепів - 20т / 11,5т;
- строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3м або менше - 21т / 13т, понад 1,3м до 1,4м - 24т / 14т.
Таким чином, пунктом 22.5. ПДР передбачені обмеження як вагових так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.
Стаття 1321 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Дія частини 2 цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
- п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;
- однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;
- двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;
- трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами 1 і 2 цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Як встановлено колегією суддів, 14.06.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00009784, за змістом якої 11.05.2023 року 22:23 год. за адресою М-30, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5. ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14, 32% (5,728т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40т, за що ОСОБА_1 , як відповідальну особу, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Так, ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Пунктами 2, 16 Порядку № 1174 встановлено, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктом 8 Порядку № 1174 регламентовано, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Пунктом 12 Порядку № 1174 визначено, що автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 17 Порядку № 1174 передбачено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статей 229, 255, 2795, 2798 КУпАП, ч. 2 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року № 460, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, та з метою нормативно-правового врегулювання питань здійснення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проваджень у справах про адміністративні правопорушення наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 затверджено, зокрема, Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Інструкції (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Як вбачається з оскаржуваної постанови АА № 00009784 від 14.06.2023 року, вона містить всі необхідні реквізити, відповідно до додатку 1 Інструкції.
Так, постановою встановлено, що загальна маса транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 45 728, 1 кг, що є перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 14, 32% (5,728т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40т.
Як вже зазначалось вище, п. 22.5 ПДР встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищать фактичної маси для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом - 40т.
Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, в редакції до 14.05.2022 року не містила формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Разом з тим, зазначена формула визначена у ДСТУ OIML R 134-1:2010,
Так, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою:
% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%
Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22. Правил дорожнього руху.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу виглядає так: (45 728,1 кг - 40 000 кг - 10%*45 728,1 кг)/40 000 кг)*100% = 14,32%.
Як зазначено раніше, відповідальність відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 %, що з огляду на зафіксовані параметри мало місце у даному випадку.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання Позивача, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови те, що строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення WIN 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028 закінчився 31.08.2022 року, в той час як правопорушення було зафіксовано 11.05.2023 року, з огляду на наступне.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно із абзацом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», перелік категорій законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом першим Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 374 (далі - Постанова № 374), прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.
У той же час, згідно Постановою № 412, позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Постанова № 374 та Постанова № 412 прийняті на виконання абзацу 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію і метрологію та метрологічну діяльність».
Постановою № 412 передбачено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Наслідком проходження періодичної повірки є отримання відповідних позитивних результатів такої повірки.
Строк дії повірки дорівнює міжповірочному інтервалу, встановленому для засобу вимірювальної техніки.
Із урахуванням вказаного апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що не підлягають періодичній повірці засоби вимірювальної техніки позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування.
Виходячи із наведеного, положення Постанови № 374 та Постанови № 412 у своєму взаємозв'язку слід розуміти так: згідно Постанови № 374 прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.
Проте, згідно Постанови № 412, у випадку, якщо відповідні прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь пройшли періодичну повірку, строк дії якої закінчився у період воєнного або надзвичайного стану або протягом місяця після його припинення чи скасування, вони не підлягають періодичній повірці, оскільки строк дії свідоцтва про повірку вказаних засобів вимірювальної техніки було пролонговано.
Відтак, законодавцем було «вилучено» частину засобів вимірюваної техніки із обсягу поняття «прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь», вжитого у Постанові № 374, шляхом вказівки у Постанові № 412 на те, що свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки пролонговано до закінчення дії воєнного стану пролонговано, чим, фактично, передбачив можливість не здійснювати відповідну періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, відтак, «вилучив» засоби вимірювальної техніки передбачені у Постанові № 412 із сфери правового регулювання Постанови № 374.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо сумнівів у достовірності зафіксованих габаритно-вагових параметрів транспортного засобу через не проходження зважувальним приладом чергової повірки, оскільки відповідні свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки було пролонговано на підставі Постанови № 412, тобто на момент фіксації правопорушення строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу WIN 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення було дійсне.
Таким чином, оскаржувана Позивачем постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 1321 КУпАП, а тому є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Оскільки відповідальна особа, в даному випадку це Позивач, допустив 11.05.2023 року 22:23 год. рух транспортного засобу DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою М-30, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька обл., із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5. ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14, 32% (5,728т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40т, що зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIN 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що Відповідачем правомірно притягнуто Позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що в межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень доведено правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач, приймаючи постанову, яка є предметом оскарження, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Проте, суд першої інстанцій не звернув на це уваги під час вирішення справи по суті та дійшов хибного висновку про задоволення позову, з яким колегія суддів погодитись не може з огляду на неправильне застосуванням норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті.
Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 317 КАС України).
За таких обставин, апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 - задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко