28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 340/3184/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року (суддя Момонт Г.М., повне судове рішення складено 10 листопада 2023 року) в справі № 340/3184/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови їй в переході з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ; зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області встановити їй пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 січня 2023 року «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 »; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року №958 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 36 Закону України «Про державну службу» № 3723 після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723, пунктами 10,12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Позивач не має стажу на посадах, віднесених нормами чинного законодавства, до категорії державної служби, що не дає їй права на призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу».
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 24 липня 2021 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24 січня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву №958 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 24 січня 2023 року «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 » відмовлено ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Рішення мотивоване тим, що Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу». Відповідно до пунктів 10 і 12 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом, займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до ст.25 Закону №3723 визначені категорії посад державних службовців. Посади працівників державної податкової інспекції (які мають спеціальні звання) даною статтею не передбачені. Враховуючи викладене, право на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» №889 ОСОБА_1 не має, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців.
Врахувавши правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі №21-275а13, відповідно до якої аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 24 січня 2023 року винесено необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим є передчасним висновок про відсутність у позивача стажу роботи на посадах державної служби та, як наслідок, відсутність права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оскільки порушення прав позивача відбулося саме внаслідок прийняття ГУ ПФУ в Донецькій області рішення, яким відмовлено позивачу у переході з пенсії за віком на пенсію за віком Згідно із Законом України «Про державну службу», з метою ефективного захисту прав позивача суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 січня 2023 року «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ».
Також судом першої інстанції зазначено, що саме до компетенції органів Пенсійного фонду належить питання призначення пенсій, що й стало підставою для обрання такого способу захисту права позивача, як зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 24 січня 2023 року №958 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24 липня 2021 року.
ОСОБА_1 24 січня 2023 року подано заяву №958 про призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу».
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області, яким розглянута заява позивача за принципом екстериторіальності, від 24 січня 2023 року відмовлено позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу».
Підставою для відмови у призначенні пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII є відсутність у позивача стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, оскільки посади працівників державної податкової інспекції (які мають спеціальні звання) не відносяться до таких посад.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Частиною другою статті 1 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону № 889-VIII окремі особливості проходження державної служби в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх територіальних органах визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодексу України (далі - ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з пунктом 342.5 пункту 342 ПК України посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
За положеннями пункту 342.6 статті 342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, Законом України «Про державну службу» та іншими законами.
Як встановлено статтею 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Контролюючими органами у розумінні 41.1 статті 41 ПК України є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (підпункт 41.1.1).
Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За положеннями пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, діючого до набрання чинності Законом № 889-VIII, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті податкової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 680 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями та іншими спеціальними званнями, у тому числі між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників органів державної податкової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями, у тому числі між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів; між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб податкових органів.
За правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі №21-275а13, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відтак, оскільки позивач станом на день звернення за призначенням пенсії за віком за Законом № 889-VIII досягла пенсійного віку, встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, більше 20 років, є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу».
Відповідно, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії за Законом України «Про державну службу» є протиправним.
Апелянтом не приведено доводів у спростування висновків суду першої інстанції, не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Рішення суду першої інстанції в частині обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача не оскаржене, тому судом не переглядається.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, встановлених цим пунктом, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в справі № 340/3184/23 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в справі № 340/3184/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 28 лютого 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов