26 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 332/4956/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21 позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги на їх відповідність вимогам КАС України, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 КАС України, за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Отже, суд відкриває апеляційне провадження у справі за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що у пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності”.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Строк, встановлений вказаною нормою, є присічним, наслідки його порушення чітко визначені законом. Винятки, що передбачені цією нормою, є виключними та на такі обставини скаржник не посилається.
Так, встановлені обставини справи свідчать, що з апеляційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21 відповідач - суб'єкт владних повноважень звернувся 01.02.2024 року засобами поштового зв'язку, тобто після спливу більше року після прийняття оскаржуваного рішення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач приймав участь у справі в якості відповідача, та був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання апелянта на те що, пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення зумовлений введенням воєнного стану в Україні судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень. Будь-яких доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість забезпечення невідкладне подання апеляційної скарги вдруге через запровадження воєнного стану в Україні, Відповідачем не надано.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.
Крім того, на Веб-сайті призначеного для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено 13.06.2022 рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 104699118).
Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21.
Керуючись ч. 2 ст. 299 КАС України суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2022 в адміністративній справі №332/4956/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров