28 лютого 2024 р.Справа № 480/6963/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Суддя-доповідач Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши клопотання Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року по справі № 480/6963/23
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу. Відповідачем також заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі того, що позивач був звільнений від сплати судового збору, то відповідно відповідач звільняється від його сплати при поданні апеляційної скарги, посилаючись на висновки Верховного Суду у справі №914/1748/17 від 20.06.2018.
Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Умови, визначені вказаною нормою, у даній справі відсутні.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , є особою, яка звільнена від сплати судового збору, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасники бойових дій.
Доводи відповідача щодо звільнення від сплати судового збору, так як позивач за подання позовної заяви не сплачував судовий збір є необґрунтованими, оскільки позивач наділений законодавством пільгами щодо сплати судового збору, в той час, на відповідача не розповсюджуються пільги, передбачені положеннями п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі яких позивач був звільнений від сплати судового збору у суді першої інстанції.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справі №914/1748/17 колегія суддів не приймає, оскільки висновки Верховного Суду у зазначеній справі стосується того, що заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору у суді першої інстанції, тому підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк