Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко
28 лютого 2024 р. Справа № 440/5098/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства оборони України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, повний текст складено 12.09.23 по справі № 440/5098/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
про встановлення і визнання соціально-правового статусу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- встановити та визнати юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 2012 року по 13.07.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 в 1/2 частині 15000000 грн. - в сумі 7500000 грн.;
- визнати за ОСОБА_1 соціально-правовий статус щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 в 1/2 частині 15000000 грн. - в сумі 7500000 грн., відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в 1/2 частині 15000000 грн. - в сумі 7500000 грн. відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 соціально-правовий статус щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
В решті позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що під час звернення про виплату одноразової грошової допомоги представником позивача не був дотриманий встановлений порядок, оскільки звернення було направлено без належного оформлення відповідних документів, безпосередньо до Міністерства оборони України, що у свою чергу дає підстави вважати, що позовні вимоги до Міністерства на даний час є передчасними, а Міністерство оборони України не може вважатись належним відповідачем по даній справі.
Третя особа в обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу є втручанням в дискреційні повноваження Міністерства.
На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 02.02.2023 звернулась до Міністерства оборони України із заявою щодо виплати частини одноразової грошової допомоги, передбаченої для членів сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Департамент соціального захисту Міністерства оборони України листом № 423/вихЗВГ/316 від 01.03.2023 повідомив позивача, звернення розглянуто та оскільки залишається не визначеним коло осіб, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ухвалено рішення про призначення матері одноразової грошової допомоги частково. Після надання додаткових документів, які підтверджують відповідно до Сімейного кодексу України, що ОСОБА_1 була членом сім'ї сержанта ОСОБА_2 (судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов'язків) або про встановлення факту перебування на утриманні, Комісією Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, буде повторно розглянуто питання щодо призначення одноразової грошової допомоги.
У зв'язку з необхідністю визнання за ОСОБА_1 соціально-правового статусу щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця) ОСОБА_2 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , що є підставою для отримання одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у п. п. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до ч. 1 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених п. п. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону.
Згідно з ч. 6, ч. 8 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
При цьому, члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 9 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган).
Судовим розглядом встановлено, що 02.02.2023 позивач звернулась до Міністерства оборони України із заявою щодо виплати частини одноразової грошової допомоги, у відповідь на яку позивачці повідомлено, що дане питання можливо вирішити після належного підтвердження її статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця, зокрема судовим рішенням про встановлення факту, що має юридичне значення (факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов'язків) або про встановлення факту перебування на утриманні.
За змістом положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975 одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця чи особам, що перебували на його утриманні, у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Таким чином, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім'ї військовослужбовця, утриманцям загиблого (померлого); 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
Отже, спірним питанням у межах розгляду даної справи є те, чи є ОСОБА_1 членом сім'ї (дружиною) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.
Так, судом першої інстанції при вирішенні даного спору були досліджені надані позивачем документи на підтвердження факту проживання однією сім'єю, у судовому засіданні були допитані свідки з метою встановлення наявності факту для звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги.
У той же час, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Частиною 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Водночас ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, судом, який має розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі ст. 19 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Аналогічне правило закріплено в ч. 4 ст. 172 КАС України про те, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Аналогічні правові висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 по справі № 560/17953/21.
Таким чином, даний спір в частині позовних вимог щодо встановлення та визнання юридичного факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 2012 по 13.07.2022 для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чиним, колегія суддів доходить висновку про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо встановлення та визнання юридичного факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Стосовно іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки на момент розгляду справи належним чином не підтверджено факт того, що позивач є членом сім'ї загиблого, або того, що вона перебувала на утриманні загиблого.
При цьому, встановити вказані факти в рамках даної справи є не можливим, оскільки адміністративне процесуальне законодавство не відносить до юрисдикції адміністративного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В силу ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині вимог щодо встановлення та визнання юридичного факту проживання однією сім'єю, в іншій частині із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 238, 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Міністерства оборони України, Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі № 440/5098/23 - скасувати.
Провадження у справі № 440/5098/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення і визнання соціально-правового статусу, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про встановлення та визнання юридичного факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 2012 по 13.07.2022 - закрити.
Роз'яснити, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в частині закриття провадження по справі, в іншій частині постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий