22 лютого 2024 р.Справа № 520/25997/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.11.23 року по справі № 520/25997/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацією втрати частини доходу ОСОБА_1 з 07.10.2009;
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність дій відповідача, які полягали у припиненні виплати пенсії позивача у зв'язку із виїздом ОСОБА_1 на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до квітня 2001 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в АДРЕСА_1 , отримував пенсію за вислугу років, військовослужбовець, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії припинено.
14.01.2020 представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за вислугу років з 07.10.2009 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2020 відмовлено у поновленні виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю, ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі № 520/1759/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, як військовослужбовцю, починаючи з 14.01.2020.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, як військовослужбовцю, починаючи з 07.10.2009.
26.04.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою в якій просив: повідомити стан виконання рішення суду; надіслати довідку про нараховану та виплачену пенсію; надіслати виписку; перерахувати розмір та виплатити компенсацію; повідомити дату та спосіб виплати.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.05.2023 повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 520/1759/2020, головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 14.01.2020 поновлено пенсію за вислугу років
ОСОБА_2 01.08.2022 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду, на поточний рахунок АТ "ОТП БАНК". Пенсію, за рішенням суду, за період з 14.01.2020 по 31.07.2022, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-ІУ, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
Відповідно наданої до листа довідки розмір пенсії з січня 2020 року до липня 2022 року не змінюється та складає 270 грн. В довідці зазначено "фіксований розмір згідно рішення суду".
01.06.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 в задоволенні заяви відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що спірні правовідносини щодо визначення розміру пенсії при поновленні її виплати з 07.10.2009 не були предметом розгляду у даній справі.
Крім того, у даній справі було відмовлено в частині позовних щодо перерахунку пенсії позивача через те, що такі вимоги на час розгляду даної справи по суті були звернені на майбутнє.
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2020 про відмову в поновленні виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, як військовослужбовцю, починаючи з 14.01.2020.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 520/1759/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, як військовослужбовцю, починаючи з 07.10.2009. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі № 520/1759/2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області поновлено виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 14.01.2020; нараховано пенсію за період з 14.01.2020 по 31.07.2022.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 520/1759/2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області поновлено виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009; нараховано пенсію за період з 07.10.2009 по 13.01.2020.
Встановлено, що з 01.08.2022 пенсія виплачується з урахуванням вищезазначеного рішення суду.
Щодо розміру поновленої пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених на них зобов'язань.
У разі, якщо рішенням суду зобов'язано поновити виплату раніше призначеної пенсії, пенсія поновлюється в розмірі, що склався станом на дату припинення виплати пенсії, якщо інше не передбачено рішенням суду.
Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 29.03.2019 № 9396/02-12 та листа Міністерства соціальної політики України на запит Пенсійного фонду України від 25.04.2019 № 12752/02-23 ОСОБА_1 поновлено раніше призначену пенсію за вислугу років, яку він отримував з 16.12.1981 по 31.03.2001, пенсію поновлено з грошового забезпечення, за яким проводилося обчислення пенсії на момент припинення її виплати.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
З урахуванням того, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі № 520/25997/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 28.02.2024 року