28 лютого 2024 року справа №200/4022/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 р. у справі № 200/4022/23 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив:
- визнати неправомірними дії та скасувати рішення від 10.04.2023 року по пенсійній справі № 053130004238, яким відмовлено в проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу відповідно до пп. “а” п. 3 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: період з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 31.07.2016, з 13.12.2016 по 30.06.2018, з 01.08.2018 по 31.12.2019, з 25.02.2022 по 19.10.2022, з 20.11.2022 по 28.11.2022, де позивач приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд:
Скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.04.2023 року № 053130004238 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 03.04.2023 року, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 23.06.2016, з 13.12.2016 по 30.01.2018, з 02.07.2018 по 01.03.2019, з 17.03.2019 по 13.06.2019, та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022 та з 20.11.2022 по 28.11.2022 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (з дислокацією м. Краматорськ) як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 з 16.01.2020. Має статус учасника бойових дій (АТО) з 16.10.2015.
Позивач 03.04.2023 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою № 3261 про перерахунок пенсії, зміна надбавки (з врахуванням стажу УБД як кратного). До заяви долучено довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1267 від 14 березня 2023 року за період з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022, з 20.11.2022 по 28.11.2022.
Згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж розраховано по 31.01.2020 та складає 29 років 04 дні. Страховий стаж за період з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 31.07.2016, з 13.12.2016 по 30.06.2018, з 01.08.2018 по 31.12.2019 зараховано до загального страхового стажу.
Такий перерахунок було проведено 01.04.2022, страховий стаж враховано по 31.01.2020 відповідно до даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Зарахувати періоди з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022, з 20.11.2022 по 28.11.2022 року згідно довідки № 1267 від 14.03.2023 року в пільговому обчисленні не має підстав.
За результатами розгляду документів, що були долучені до заяви № 3261 від 03.04.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно прийнято рішення про відмову № 053130004238 від 10.04.2023 в проведенні перерахунку через відсутність правових підстав.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач, учасником бойових дій, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 16.01.2020.
03.04.2023 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою № 3261 про перерахунок пенсії - зміна надбавки (з врахуванням стажу УБД як кратного).
Рішенням відповідача від 10.04.2023 № 053130004238 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. До загального стажу неможливо зарахувати періоди згідно довідки №1267 від 14.03.2023 в пільговому обчисленні, так як це не передбачено законодавством.
Листом від 12.06.2023 №10928-10030/П-02/8-0500/23 відповідач повідомив позивача, що страховий стаж за період з 12.03.2015 по 31.07.2016, з 13.12.2016 по 30.06.2018 та з 01.08.2018 по 31.12.2019 враховано до загального страхового стажу. Зарахування одного місяця служби за три місяці враховується для осіб, пенсію яким призначено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивачу автоматично проведено перерахунок пенсії з 1 квітня 2022 року із врахуванням страхового стажу по 31.01.2020 року за наявними в системі персоніфікованого обліку даними. Право на зарахування страхового стажу з 25.02.2022 по 19.10.2022 та з 20.11.2022 по 28.11.2022 позивач матиме при проведенні наступного автоматичного перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з 01.04.2004.
З розрахунку стажу позивача за формою РС-право вбачається, що йому зараховано до страхового стажу в одинарному обчисленні період служби з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 23.06.2016, з 13.12.2016 по 30.01.2018, з 02.07.2018 по 01.03.2019, з 17.03.2019 по 13.06.2019. Періоди з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022 та з 20.11.2022 по 28.11.2022 не зараховані, оскільки стаж позивача визначений по 31.01.2020.
Позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2018 року №550 встановлено, що сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 23.06.2016, з 13.12.2016 по 30.01.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 06.09.2019 №1385/1538 встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 02.07.2018 по 01.03.2019, з 17.03.2019 по 13.06.2019 безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 14.03.2023 № 1267 встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022 та з 20.11.2022 по 28.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Періоди проходження позивачем військової служби, з яких позивач безпосередньо брав участь в антитерористичної операції з 12.03.2015 по 21.05.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 11.07.2015 по 31.08.2015, з 11.09.2015 по 31.10.2015, з 15.11.2015 по 23.06.2016, з 13.12.2016 по 30.01.2018, з 02.07.2018 по 01.03.2019, з 17.03.2019 по 13.06.2019 зараховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачеві до загального та пільгового стажу роботи лише в одинарному розмірі. Періоди з 25.02.2022 по 04.09.2022, з 15.09.2022 по 19.10.2022 та з 20.11.2022 по 28.11.2022 не зараховані, оскільки стаж позивача визначений по 31.01.2020.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Пунктом 1.1. Положення №530 визначено, що цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби військовослужбовця, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють уже були предметом розгляду у Верховному Суді і у постановах від 5 червня 2018 року у справі N348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі N346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі N185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі №185/6919/16-а, від 17 жовтня 2022 року у справі № 340/395/17, від 18 січня 2023 року справа № 1.380.2019.003739, від 21 березня 2023 року справа № 160/6146/19, Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Також, зокрема у постанові від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, правовідносини в якій є аналогічними правовідносинам у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов наступних висновків: «…..військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є різновидом військової служби, яка підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії. Як встановлено судом ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 15 травня 2015 року по 31 травня 2016 року та приймав участь в антитерористичній операції з 27 липня по 17 листопада 2015 року та з 4 грудня 2015 року по 9 березня 2016 року. Оскільки під час мобілізації ОСОБА_2 приймав участь в антитерористичній операції з 27 липня по 17 листопада 2015 року та з 4 грудня 2015 року по 9 березня 2016 року, в силу наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.»
При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2020 року у справі N185/4140/17, від 17 жовтня 2022 року справа № 340/395/17.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що наявні правові підстави для перерахунку пенсії з зарахуванням до стажу на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З огляду на встановлені судом обставини та докази, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача у пільговому розрахунку.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 р. у справі № 200/4022/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 р. у справі № 200/4022/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казанчеєв
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін