28 лютого 2024 року справа №200/4708/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 р. у справі № 200/4708/23 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі-відповідач-1), Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідач-2)в якому просила:
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів від 02.11.2022 року ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги її сину ОСОБА_2 , у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 .
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо невиплати в повному обсязі, одним платежем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 .
Зобов'язати Міністерство оборони України виплатити в повному обсязі, одним платежем одноразову грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплачених сум цієї допомоги, призначену рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.02.2023 року № 14/168, ОСОБА_2 - сину загиблого ОСОБА_3 в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.
Судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позов задоволено частково, а саме суд:
Визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо несвоєчасного прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.11.2022 року та наданих документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги її сину ОСОБА_2 , у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 , які призвели до порушення прав ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 одним платежем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
Зобов'язав Міністерство оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення Рівненському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки коштів для виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”
Зобов'язав Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки після надходження коштів від головного розпорядника здійснити виплату ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, абз.3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 72 копійки.
Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану” Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до п. 2 Постанови № 168 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Скаржник наголошує, що Порядок № 975 встановлює, що одноразова грошова допомога виплачується, саме частинами, а не виплачується в повному обсязі одним платежем.
Виходячи з системного аналізу положень вищезазначеного Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, Міноборони вважає, що Порядком № 975 не визначений механізм (порядок) саме виплати одноразової грошової допомоги.
Як зазначалось, Постановою №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено, що одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, а порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно з п. 2-1 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Пунктом 5 Постанови № 168 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Механізм (порядок) виплати одноразової грошової допомоги встановлено Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45.
Так, пунктом 1.10. Порядку №45 встановлено, що призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно, а саме, на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД та залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Таким чином, відповідно до законодавства, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги встановлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Таким чином, Міноборони на виконання п. 2 та п. 2-1 Постанови № 168 визначило порядок виплати одноразової грошової допомоги, що полягає у виплаті одноразової грошової допомоги поетапно.
Оскільки, наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» виданий відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», то виконання наказу здійснюється з дотриманням всіх положень зазначеної постанови, зокрема, з дотриманням вимог щодо її застосування з 24 лютого 2022 року, а отже і застосування всіх положень постанови, в тому числі щодо порядку виплати одноразової грошової допомоги.
На підставі вищевикладеного вбачається, що відповідними нормами матеріального права визначений чіткий порядок звернення заявників щодо призначення одноразової грошової допомоги, опрацювання відповідних документів та порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, що в свою чергу впливає перебіг певного часу для реалізації права особи на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Також скаржник щодо належного способу захисту права зазначає, що у позовній заяві зазначено про визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів, що з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не в повній мірі відповідає у контексті належного способу захисту порушеного права згідно зі ст. 5 КАС України.
Так, у позовній заяві варто навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності/дій відповідача, зокрема, у чому саме розуміється така бездіяльність/дії, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб'єктом публічної адміністрації.
Зміст вимог позовної заяви необхідно сформувати відповідно до п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, врахувавши правове регулювання способу захисту за п. 3, п. 4, п.6 ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Міноборони, в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняло рішення про виплату позивачці одноразової грошової допомоги, оформлену протоколом Комісії від 10.02.2023 №14/168, якою передбачено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15000000 грн., в сумі 7500000грн., без зазначення поетапної виплати одноразової грошової допомоги.
Відтак, Позивач не наводила будь-яких аргументів, доводів та міркувань щодо протиправних дій саме Міноборони, зокрема, не зазначала у чому саме розуміється така протиправність дій у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Міноборони вчинило всі належні дії, передбачені чинними нормами матеріального права з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги Позивачці.
Тому вважає, що у спірних правовідносинах щодо виплати одноразової грошової допомоги з боку Міноборони відсутнє відповідне порушення прав, свобод або інтересів позивача на момент її звернення до суду, а тому вбачається відсутність спору у таких правовідносинах, що виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, оскільки рішення щодо поетапної виплати було прийнято саме обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Позивач не погоджується та оскаржує дії щодо виплати одноразової грошової допомоги іншого суб'єкта владних повноважень, а саме обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, через що, в розумінні КАС України, Міноборони є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах щодо виплати одноразової грошової допомоги однією частиною, на що суд першої інстанції взагалі не звернув своєї уваги.
Також, скаржник зазначає, що повноваження Міноборони щодо призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є дискреційними та виключною компетенцією Міноборони, як уповноваженого органу, щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам.
Таким чином, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Міноборони щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Крім того скаржник посилається на порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду.
Так, 10.11.2022 позивач звернулася про виплату одноразової грошової допомоги, а отже як наголошує позивач строк для прийняття рішення про виплату такої допомоги складає 45 днів.
Таким чином, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач починаючи з 26.12.2022 дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, які нібито полягають у протиправних діях Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів.
Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії лише 28.08.2023.
Оскільки, з моменту дізнання позивача про нібито протиправні дії Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів минуло більше шести місяців, то позивачем були пропущені строки звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, вважає позовні вимоги про визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів такими, що повинні були бути залишені судом першої інстанції без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, що судом першої інстанції проігноровано та взагалі належним чином не досліджено, а винесено ухвалу про поновлення строків звернення до суду з порушенням принципів змагальності сторін та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Щодо досудового порядку вирішення спору у розрізі обґрунтування пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, скаржник зазначає, що заяви позивач вперше отримує одноразову грошову допомогу, звернувшись до Міноборони з запитом 22.02.2023 про надання інформації та отримавши відповідь від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України 10.03.2023 на електронну адресу (вручено 18.03.2023).
Позивач почала з'ясовувати всі обставини справи та направила скаргу від 21.03.2023 посилаючись на Постанову №975 та Постанову №168.
Департамент соціального забезпечення Міноборони зазначав у листі №423/ ВихЗВГ/632 від 05.04.2023 (отримано 18.04.2023, копія додана до позовної заяви) надав відповідь на клопотання від 28.02.2023 і посилання на Телеграму Міністра оборони України від 19.04.2022 № 248/1553.
Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви та аналізуючи додані до неї документи вбачається, що позивач отримала рішення за результатами розгляду її скарги 18.04.2023, а звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії лише 28.08.2023.
Оскільки, з моменту отримання рішення за результатами розгляду скарги та звернення до адміністративного суду минуло більше трьох місяців, то позивачем були пропущені строки звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, через що є належні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Також скаржник зазначає, що згідно з положень п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак судові витрати відносяться на рахунок держави.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України.
ОСОБА_1 є законним представником малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Кремінського районного управління юстиції Луганської області.
Крім того згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Кремінського районного управління юстиції Луганської області, встановлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , який був призваний на військову службу Краматорським РТЦК та СП Донецької області 29 березня 2022 року, проходив військову службу у якості солдата Військової частини НОМЕР_4 , був призначений стрільцем-санітаром 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, та приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації у період з 03.06.2022 року по 01.09.2022 року.
У зв'язку з виконанням свого обов'язку по відсічі агресії російської федерації, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 05 вересня 2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
У зв'язку з смертю, солдат ОСОБА_3 був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_6 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_6 (по строковій частині) від 16.10.2022 року № 276.
Судом встановлено, що 02 листопада 2022 року ОСОБА_1 як законний представник сина ОСОБА_2 звернулась до Першого відділу Рівненського районного ТЦК та СП (м. Березне) із заявою та документами щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги її малолітньому сину ОСОБА_2 , у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_3 , згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.
За вихідним номером 01-1/2145 від 03.11.2022 року, заяву та документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, направлено до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
16.11.2022 року Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримку було сформовано висновок № 12/1/2553, відповідно до якого було визначено, що на підставі поданих документів керівництво вважає, що члени сім'ї, батьки, а саме: 1. син: ОСОБА_2 має право на одержання зазначеної одноразової грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що висновок керівника Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , заява та документи ОСОБА_1 були скеровані 17.11.2022 року Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та зареєстровані 17.11.2022 за вх. № 11907/огд.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.02.2023 року № 14/168 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги, сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 (Рівненський ОТЦКСП), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 05.09.2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 08.12.2022 року № 321/КЦ/16823 - в розмірі 1/2 частини 15000000 грн., в сумі 7500000 грн.
Копію витягу з протоколу № 14/168 від 10.02.2023 позивач отримала від Рівненського ОТЦК та СП 03.04.2023 року, згідно листа № 12/1/1003 від 22.03.2023 року.
Листом № 423/ВихЗВГ/392 від 10.03.2023 року, який отримано позивачем 18.03.2023 року Департамент соціального забезпечення МОУ повідомив позивача, що комісією МО України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум прийнято рішення стосовно призначення її сину частки ОГД за загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 . Крім того повідомлено, що виплата ОГД здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у порядку визначеному наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 “Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232, опублікований 31.01.2023 року, а також, зобов'язав начальника Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довести до відома позивача копію рішення Комісії щодо призначення одноразової грошової допомоги.
02.03.2023 року начальником Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийнято наказ № 73-АГД “Про виплату грошової допомоги членам сім'ї (утриманцям), яким наказано начальнику сектору соціальних виплат Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно розподілу коштів від 23.02.2023 року № 423/200/огд, кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги перерахувати: ОСОБА_2 на рахунок його матері ОСОБА_1 № НОМЕР_7 у АТ КБ “Приватбанк”, МФО банку 305299, код отримувача 3087602462, в сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Також згідно наказів начальника Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.03.2023 року № 83-АГД, від 13.04.2023 року № 119-АГД, від 11.05.2023 року № 142-АГД, від 05.06.2023 року № 164-АГД, від 07.07.2023 року № 192-АГД “Про виплату грошової допомоги членам сім'ї (утриманцям)” встановлено, що начальнику сектору соціальних виплат кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги згідно розподілу коштів, доведених листами фінансово - економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо виплати одноразової грошової допомоги, наказано перерахувати: за загиблого солдата ОСОБА_3 сину ОСОБА_2 на рахунок його матері ОСОБА_1 № НОМЕР_7 у АТ КБ “Приватбанк”, МФО банку 305299, код отримувача 3087602462, в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон України від 25.03.1992 №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст. 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 2011-XII встановлено, що дія цього Закону поширюється на:
1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;
2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;
4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Забезпечення виконання Закону № 2011-XII, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 4 Закону № 2011-XII).
Питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця регламентоване статтями 16-16-4 Закону № 2011-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами п.1 ч. 2 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, законодавець визначив у ст.16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII.
Відповідно до ч.1, 2 ст.16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Частиною 9 ст. 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013 № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975).
Згідно з п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII.
За приписами п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати (п. 14 Порядку № 975).
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця проводиться на підставі відповідного рішення розпорядника бюджетних коштів про призначення особі такої виплати.
Суд зазначає, що 02 листопада 2022 року позивач, як законний представник сина ОСОБА_2 звернулась до Першого відділу Рівненського районного ТЦК та СП (м. Березне) із заявою та документами щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги її малолітньому сину ОСОБА_2 , у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_3 , згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022, а також надала документи визначені у Порядку № 975,
За вихідним номером 01-1/2145 від 03.11.2022, заяву та документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, направлено до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що висновок керівника Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , заява та документи ОСОБА_1 були скеровані 17.11.2022 Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної до Департаменті соціального забезпечення Міністерства оборони України та зареєстровані 17.11.2022 за вх. № 11907/огд.
Враховуючи вимоги п. 13 Порядку № 975, уповноважений орган Міністерства оборони (який у даному випадку є розпорядником коштів) повинно було у місячний строк після надходження всіх зазначених документів прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).
Судом встановлено, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в порушення вимог п. 13 Порядку № 975, прийняла рішення про призначення одноразового грошової допомоги позивачу лише 10.02.2023, яке виклала у протоколі № 14/168.
Суд наголошує, що зазначене рішення було прийнято з порушенням строку встановленого Порядком № 975.
Cуд звертає увагу на те, що відповідачем-1 не наведено суду жодних доказів правомірності дій комісії щодо прийняття рішення стосовно призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця не у термін передбачений п. 13 Порядку № 975.
З огляду на зазначені обставини суд вважає, що відповідач-1 вчинив протиправні дії щодо несвоєчасного прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 02.11.2022 та наданих документів про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_3 .
Cуд зазначає, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”, указами Президента України (частина 3).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин воєнний став в Україні продовжено та не скасовано.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (пункт 2).
Згідно статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі також Постанова КМУ №168 у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Постанови КМУ №168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених пунктом 1 Постанови КМУ №168, та загибель в період дії воєнного стану.
Суд зазначає, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.
Водночас Постанова № 168 не визначає порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим Міністерства оборони України 25.01.2023 був затверджений наказ № 45 “Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39223 (далі Порядок № 45).
Наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, який набрав чинності 31.01.2023 року, видано відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
Порядок № 45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку і умов).
За змістом пункту 1.2 Порядку № 45 одноразова грошова допомога ( далі- ОГД), призначається та виплачується, зокрема, у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану.
Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (пункт 1.3 Порядку № 45).
Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (пункт 1.4 Порядку № 45).
Відповідно до п. 1.7 Порядку № 45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Пунктом 1.10 Порядку № 45 визначено, що призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 відповідно до положень Порядку № 45 розпочав поетапну виплату одноразової грошової допомоги позивачу.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 на Наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, оскільки на час виникнення спірних правовідносин питання щодо виплати ОГД у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану регулювалося виключно постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми, встановлені цим Порядком не поширюються на спірні правовідносини у цій справі та відповідно, не можуть застосовуватись судом.
За таких обставин, оскільки право на отримання одноразової допомоги у позивача, звернення з відповідною заявою і призначення відповідної допомоги, відбулось до дня набрання чинності Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 то у відповідачів не було правових підстав для проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги частинами.
Крім того суд звертає увагу, що дії відповідача-1 щодо несвоєчасного прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 02.11.2022 та наданих документів про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини ОСОБА_3 призвели до порушення прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги одним платежем, тобто в розмірі 7500000 грн.
Суд наголошує, що п. 16 Порядку № 975 визначає, що фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Статтею 23 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі Положення № 530), яке серед іншого визначає порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” (зі змінами).
Відповідно до пункту 4.11 Положення №530, Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦКСП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.
Згідно пункту 4.12 Положення № 530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.
З огляду на зазначені положення законодавства, а також враховуючи докази наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що оскільки допомогу позивачу призначено комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а виплату призначеної допомоги здійснює відповідний ТЦК, враховуючи те, що головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України, суд приходить висновку про необхідність зобов'язання Міністерство оборони України виділити територіальному центру комплектування та соціальної підтримки кошти для виплатити позивачу одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність:
-визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо несвоєчасного прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.11.2022 та наданих документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги її сину ОСОБА_2 , у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 , які призвели до порушення прав ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини його батька ОСОБА_3 одним платежем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
-зобов'язання Міністерство оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення Рівненському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки коштів для виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”
-зобов'язання Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки після надходження коштів від головного розпорядника здійснити виплату ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, абз.3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року №45 “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Щодо посилання скаржника на порушення позивачем строку звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 122 КАС України Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо несвоєчасного прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача, у зв'язку з чим діями відповідачів щодо виплати одноразової грошової допомоги не одним платежем.
Листом № 423/ВихЗВГ/392 від 10.03.2023р. (отриманий засобами поштового зв'язку 18.03.2023р) Департамент соціального забезпечення МОУ повідомив ОСОБА_4 , що «Комісією МО України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум прийнято рішення стосовно призначення частки ОГД за загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 (протокол від 10.02.2023 № 14/168). Крім того повідомлено, що виплата ОГД здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у порядку визначеному наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 “Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232, опублікований 31.01.2023»
Отже, позивач мав можливість дізнатись про порушення свої прав з дня отримання відповіді та відповідних сум.
Зазначене свідчить, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 р. у справі № 200/4708/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 р. у справі № 200/4708/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий суддя Е.Г. Казанчеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко