28 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/13048/23
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21390940, вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005) щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.04.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити з 01.04.2023 позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №620/13048/23 позовні вимоги було задоволено повністю та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити ОСОБА_1 з 01.04.2023 виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на те, що рішення суду відповідачем не виконується, позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю.
Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком. Таке формулювання обумовлює необхідність доведення наявність підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Тобто встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач має навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Зі змісту доданого до заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.01.2024 №811-22165/Н-02/8-2500/24 вбачається, що у грудні 2023 року позивачу було проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 13.10.2023 у справі №620/13048/23 та відновлено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
Також зазначено, що доплата до пенсії з 01.04.2023 по 31.12.2023 відсутня, оскільки розмір пенсії виплачувався без обмеження її максимальним розміром на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 у справі №620/8081/23.
Крім наведеного вказано, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №620/13048/23 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
Наведене знаходить своє відображення у протоколі перерахунку пенсії від 01.01.2024, з якого вбачається, що станом на 01.01.2024 розмір пенсії позивача з надбавками становить 26502,90 грн, а пенсія виплачується у розмірі 24502,90 грн.
А отже, щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу не виплачується, а отже рішення суду від 13.10.2023 у справі №620/13048/23 відповідачем з 01.01.2024 проігноровано та не виконується.
Враховуючи наведене та констатуючи факт невиконання рішення суду, суд вважає, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду буде в подальшому залишиться невиконаним, що буде призводити до продовження порушення прав позивача.
Враховуючи наведене, заяву слід задовольнити.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №620/13048/23, у місячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 294-297 КАС України.
Суддя Л.О. Житняк