28 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/445/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000200/2 від 06.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA100380/2023/001048.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що декларантом під час подання митної декларації, відповідачу було подано необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації, а тому вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, а також за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що 29.11.2023 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Чайки» декларантом ФОП ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію (ЕМД), яку опрацьовано та присвоєно реєстраційний номер №23UA100380618241U2. При проведені контролю правильності визначення митної вартості товарів, за результатами опрацювання документів, поданих разом зі вказаною ЕМД, перелік яких зазначено в графі 44 ЕМД, встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: 1) постачання товару здійснюється за контрактом від 09.10.2023 № 20230213066 (далі - Контракт), укладеним з INFINITY MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Продавець). Згідно з п. 1.2 Контракту ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки та оплати визначаються Контрактом. Пунктом 1.3 визначено, що товари контракту - це кухонні набори зі стільців та столу, ціна та кількість яких зазначається в рахунках-фактурах (інвойсах), що є частиною Контракту. В пункті 5.1 Контракту вказано, що ціни товару, що поставляється, узгоджені сторонами і вказані в інвойсі. При цьому, яким чином сторонами договору погоджені ціни на товар залишається незрозумілим. Таким чином, у митниці є підстави вважати, що зовнішньоекономічний контракт від 09.10.2023 № 20230213066 не підтверджує ціну та митну вартість товару, як того вимагає ч. 2 ст. 53 МКУ, оскільки при його укладенні сторонами не погоджені та в ньому не відображені вищезазначені істотні умови господарського договору; 2) пунктом 6.1 Контракту передбачено передоплату: 40% депозит та 60% до відправки вантажу. Проте, як слідує з графи 44 ЕМД, банківських платіжних документів не надано. Таким чином, за наданими документами відсутні достовірні та об'єктивні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за товар; 3) зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.11.2023 № INE2023000000100 товари не містять опису товару, що не дає можливості ідентифікувати їх з тими, що вказані в ЕМД як за описом, так і за кількістю. З огляду на це та непогодження сторонами істотних умов контракту, перевірити, чи відповідає вартість товару у інвойсі фактично поставленому товару неможливо. До того ж, опис товару у ЕМД містить відомості, що не визначені у контракті та інвойсі, а саме, торгівельну марку «INFINITY»; 4) постачання товару здійснюється за умовами EXW KAYSERI (TR). Вказана у графі 44 ЕМД довідка про транспортні витрати від 21.11.2023 містить сліди підробки, а саме, штучно накладеного підпису. Крім цього, довідка про транспортні витрати не є документом, що підтверджує транспортні витрати, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності. Декларантом також надано договір надання транспортних послуг № 027 від 01.11.2023 між RNT GROUP LOJISTIK VE TICARET ANONIM SIRKETI (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник). Згідно CMR від 21.11.2023 № 145039 перевізником товару виступає PE DEMBITSKA ANASTASIIA, товар переміщувався в транспортному засобі, зареєстрованому в Україні. Отже, відбулось залучення третіх осіб. Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Будь-яких документів, що підтверджують відношення RNT GROUP LOJISTIK VE Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.02.2024 6 TICARET ANONIM SIRKETI до даної поставки, не надано. Отже, подані декларантом документи не містили повних, достовірних та об'єктивних відомостей про ціну товару та числові значення складових митної вартості, а надані додатково - ці розбіжності не усувають, тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Виходячи з вищевикладеного, декларантом не вжито заходів, встановлених ч. 2 ст. 52, ч. 3 ст. 53, ст. 58 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення.
Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Відповідачем подані заперечення, в яких просить врахувати наведені пояснення при розгляді справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
09 жовтня 2023 року між INFINITY MOBIL YA DIS TICARET LIMITED SIRKETI та ФОП ОСОБА_1 було укладено контракт № 20230213066 про купівлю товару, а саме кухонних наборів меблів.
Відповідно до умов цього договору в Україну було завезено меблі на суму 23030 дол. США та 29.11.2023 було подано відповідну декларацію до Київської митниці.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) № INE2023000000100 від 21.11.2023 вартість (ціна) вказаного товару становить 23030 (двадцять три тисячі тридцять) доларів США.
З метою здійснення митного оформлення даного товару до митниці подано митну декларацію 23UA100380618241U2 від 29.11.2023 (далі - МД), відповідно до якої митна вартість визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (інвойсу) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості митному органу було подано: проформу-інвойс від 09.10.2023 № INF6666666; рахунок - фактура (інвойс) № INE2023000000100 від 21.11.2023; пакувальний лист (Packing list) б/н від 21.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №145039 від 21.11.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) А 1234621 від 21.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 21.11.2023; контракт № 20230213066 від 09.10.2023 та додаткова угода №1 до контракту від 24.10.2023; банківські платіжні документи, а саме свіфт-платежі від 31.10.2023 на суму 9030 USD та від 16.11.2023 на суму 14000 USD; банківські платіжні документи щодо сплати митних платежів та зборів, а саме платіжні інструкції №1 від 23.11.2023, №5 від 29.11.2023; договір на перевезення товару №027 від 01.11.2023; договір про надання послуг митного брокера МОФ-833 від 03.11.2023.
На підставі всіх поданих позивачем документів, митним органом 06.12.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100000/2023/000200/2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У графі 33 рішення зазначено: «При проведені контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією (далі МД) 23UA100380618241U2 встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Постачання товару здійснюється за контрактом від 09.10.2023 № 20230213066 (далі - Контракт), укладеного з INFINITY MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Продавець). Згідно з п.1.2 Контракту ціна, загальна вартість, маркування, упаковка, країна призначення, умови та час доставки та оплати визначається Контрактом. Пунктом 1.3 зазначено, що товар це набір зі стільців та столу, ціна та кількість яких зазначається в рахунку- фактурі, що є частиною Контракту. Проте, рахунок-фактура є документом Продавця та не підтверджує повноту коштів, що сплачуються за товар. Декларант надав рахунок-фактуру від 21.11.2023 № INE2023000000100, згідно якого відсутні дані передбачені Контрактом. Крім того, умови рахунку суперечать умовам Контракту. Опис товару у МД містить умови, що не передбачені Контрактом та рахунком. Також, п. 6.1 Контракту передбачено передоплату 40% депозит та 60% до відправки вантажу. Проте, банківських документів не надано. Таким чином, за наданими документами відсутні достовірні та об'єктивні відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті за товар. Постачання товару здійснюється за умовами EXW KAYSERI (TR). Декларант надав договір надання транспортних послуг від 01.11.2023 № 027 (далі - Договір) між RNT GROUP LOJISTIK VE TICARET ANONIM SIRKETI (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник). Згідно CMR від 21.11.2023 № 145039 перевізником товару виступає PE DEMBITSKA ANASTAS1IA, товар переміщувався в транспортному засобі, зареєстрованому в Україні. Будь-яких документів, що підтверджують відношення RNT GROUP LOJISTIK VE TICARET ANONIM SIRKETI до поставки не надано. Вказана у гр.44 МД довідка транспортних витрат від 21.11.2023 містить сліди підробки та не є документом, що використовується для формування відомостей митної вартості на підставі ст..44.1 Податкового кодексу України. Отже, декларант не надав об'єктивних відомостей щодо характеристик товару, які впливають на вартість, ціни товару, яка сплачена або підлягає сплаті, транспортних витрат. Також згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі -Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури Тому, декларанту запропоновано надати додаткові документи відповідно до статті 53 Кодексу для підтвердження задекларованої вартості. 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 2)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, з врахуванням умов, викладених у Договорі та у Наказі №599; 3)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість сировини; 8) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Декларант додатково надав проформу-інвойс від 09.10.2023 № TNF6666666; банківські платіжні роздруківки SWIFT від 31.10.2023 та від 16.11.2023ікаталог Продавця 2022 року; специфікацію до інвойсу № INE2023000000100; копію митної декларації країни відправлення №23060600ЕХ00042167; договір на перевезення від 01.11.2023 № 029 між ФОП ОСОБА_2 (Перевізник)та RNT GROUP LOJISTIK VE TICARET ANONIM SIRKETI (Замовник); рахунок від 20.11.2023 № RN12023000000134; SWIFT від 24.11.2023 на суму 5200USD. Митницею розглянуто додаткові документи. Відповідно до наданої проформи від 09.10.2023 № INF6666666 термін її дії один тиждень. Вартість товарів за проформою дорівнює 23030 USD, що тотожна сумі за від 21.11.2023 № ТКЕ2023000000100.Як зазначалось вище п.6.1 Контракту погоджено попередню оплату двома траншами 40% та 60% до відправлення товару. Згідно SWIFT від 31.10.2023 сплачено суму 9030 USD, яка не дорівнює 40%> вартості партії, та згідно SWIFT від 16.11.2023 сплачено суму 14000 USD, яка не дорівнює 60%> вартості партії. У графі 70 «Призначення платежу» наданих SWIFT є посилання на Контракт, проте відсутнє посилання на конкретний документ, що ідентифікує поставку. Отже, SWIFT не відповідають Положенню про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Постанова № 216), оскільки суперечать вимозі НБУ щодо заповнення реквізиту “Призначення платежу” таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Відповідно до каталогу Продавця товар (стільці та столи) мають кожний свій артикул. Не пропонується певний набір зі стільців та столу за одним артикулом. Разом з тим, згідно каталогу не визначено, навіть станом на 2022 рік, ціни за одиницю товару. Специфікація до інвойсу не згадується у рахунку INE2023000000100 та митної декларації країни відправлення від 21.11.2023 № 23060600ЕХ00042167, Також, вона не підтверджує умов, визначених в Контракті та відсутніх за рахунком-фактурою Договір на перевезення від 01.11.2023 № 029 між ФОП ОСОБА_2 (Перевізник)та RNT GROUP LOJISTIK VE TICARET ANONIM SIRKETI (Замовник) не містить реквізитів, даних щодо посадової особи, печатки і підпису турецької компанії та не містить банківських реквізитів перевізника, на які Замовник повинен сплатити кошти. Отже, декларантом не доведено дійсність договору від 01.11.2023 № 029. Наданий рахунок від 20.11.2023 № RN12023000000134 посилається на послуги міжнародної експедиції за маршрутом Gaziantep-Borispol. Проте, згідно МД товар завантажено у KAYSERI. Відстань між Gaziantep та KAYSERI складає 330 км. Додатково надано SWIFT від 24.11.2023 на оплату логістичного сервісу, проте у SWIFT також відсутня повна інформація про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Крім того, оплата пішла з банківського рахунку Замовника, що не зазначений у Договорі, Декларантом до митної вартості товару додано складову 3800 USD, числове значення якої не підтверджено достовірними та об'єктивними документами. Декларант надав експертний висновок ТПП від 06.12.2023 № Ц-1321 Зазначений висновок ґрунтується на аналізі наданих декларантом документів про цінову вартість товарів саме за поставкою оцінюваного товару. Експертом обрано порівняльний підхід, проте конкретних додатків та цін конкретних пропозицій не надано, що суперечить Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 . Отже, висновок не ґрунтується на дійсній вартості товарів у розумінні VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ) Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам ч. 2, 10, 22 статті 58 Кодексу по застосуванню основного методу. Підставою для вивезення товарів згідно копії митної декларації країни відправлення №23060600ЕХ00042167 заявлено митний режим та попередній митний режим (3151) із зазначенням дозволу на переробку. Отже, копія митної декларації країни відправлення 23060600ЕХ00042167 не може бути використана для підтвердження ціни товарів за договором купівлі-продажу, оскільки не базується на ціні, що сплачена або підлягає сплаті за товари. Декларант наддав лист щодо надання всіх документів від 06.12.2023 Отже заявлена декларантом митна вартість товарів не може буту визнана з наступних причин: у наданих документах декларантом відсутні достовірні та об'єктивні відомості, що підтверджують числове значення складової митної вартості, на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України та складову м. в. пов'язану з транспортуванням (розвантаження, навантаження,, обробка товарів та інші послуги) декларантом не надано повних та достовірних документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Декларантом не виконано вимогу пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Також, частиною 6 статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями частини 4 статті 57 та у відповідності до частини 5 статті 55 МКУ, з декларантом проведено процедуру консультації. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статтях 59 та 61 МКУ. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 та 61 МКУ. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62МКУ.Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 МКУ. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (на підставі країни походження, опису, комерційних умов) (МД від 13.11.2023 №UA400040/2023/37520). Декларант має право звернутися до митного органу та випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості в митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Кодексу або до суду.».
Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000200/2 від 06.12.2023 позивачу відкориговано митну вартість із заявленої суми до митного оформлення 26830 дол, США (із транспортними затратами) до 72001,80 дол. США.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/001048.
Вважаючи вказані рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України) (далі - МК України).
Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1-3 ст, 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч. 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу.
Частинами 2,3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які ідентифікували товар та піддавалися обчисленню, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4,5 ст. 58 МК України.
Натомість відповідачем було протиправно скориговано митну вартість товару до ціни 72001,80 дол. США.
Суд зазначає, що в поданих позивачем документах, в тому числі, митній декларації №23UA100380618241U2, контракті від 09.10.2023, проформі-інвойсі від 09.10.2023 №INF6666666, в інвойсі № INE2023000000100 від 21.11.2023 та у свіфт-платежах від 31.10.2023 та від 16.11.2023, вартість товару становить 23030 дол. США.
Відповідач у своєму рішенні жодним чином не аргументував причини коригування та не надав жодних розрахунків до даного оскаржуваного рішення. Також відповідач не навів жодного обґрунтування, яким чином була визначена сума, вища у 3 рази, ніж фактична вартість товару, у рішенні про коригування митної вартості та, що саме вплинуло на визначення розміру митної вартості.
Натомість, до митного оформлення позивачем було надано всі можливі інші додаткові документи, однак вони не були враховані відповідачем.
Щодо виконання умов договору сторонами та доводів відповідача з приводу порушення умов оплати та поставки товару, суд зазначає наступне.
Так, договір (контракт) - це домовленість двох або більше сторін, і його предмет, умови, а також порядок виконання теж визначаються безпосередньо сторонами такого договору. Якщо одна із сторін має претензії щодо виконання умов договору до іншої, вона може це вирішити шляхом переговорів, або надіслати претензію, або звернутись із позовною заявою до суду у зв'язку з порушенням умов такого договору.
Корім того, умови договору, наявність чи відсутність інших рахунків у сторін, а відповідно і проведення оплати з тих чи інших рахунків жодним чином не впливає на митну вартість товару.
Окрім того, кожен продавець може застосовувати певні пільги, преференції, знижки для того, щоб продати саме свій товар у якнайбільшій кількості, а тому і ціна товару може коливатись.
Посилання відповідача на підробку деяких документів, не приймається судом до уваги, оскільки вказані доводи не підтверджені жодними доказами.
Щодо тверджень відповідача про відсутності у експедиційному договорі реквізитів, підписів, печаток сторін, тощо, то останні не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки на сторінці 5 вказаного договору всі реквізити зазначені.
Суд зазначає, що на виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України та з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надані всі необхідні документи, а тому підстав, які унеможливлювали визначення вартості товару за першим методом, не існувало, визначення митної вартості мало відбутись саме за ціною договору.
Митний орган, у разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування, обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за відповідним методом, чого відповідачем зроблено не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 р. по справі №809/4367/15.
Вимагаючи надання додаткових документів митний орган не вказав, які конкретно розбіжності чи ознаки підробки він виявив у поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Тобто, відповідач не зазначив про конкретні обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості.
Декларантом було надано всі необхідні документи для митного оформлення, а тому правових підстав для коригування митної вартості товару у відповідача не було.
Разом з тим, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товарів є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості (аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, наприклад в Ухвалі ВАСУ від 02 березня 2017 року у справі № 810/3353/15 (К/800/978/16).
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. по справі № 809/1884/16 та від 03.04.2018 по справі №826/8797/16.
Таким чином, у рішенні про коригування митної вартості відсутні будь які відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності Київська митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Відсутні вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Крім того, митний орган в оскаржуваному рішенні послався на неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, проте у вказаному ж рішенні відповідач визначив митну вартість за резервним методом з урахуванням інформації, наявної в митному органі щодо митного оформлення товару за МД.
Витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, слід враховувати, що стаття 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в рахунку-фактурі та квитанції.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 (справа № 826/6346/16), від 20.02.2018 (справа № 809/1884/16), від 03.04.2018 (справа № 826/8797/16).
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого Позивачем товару за другорядним, резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п. 7.1., 7.2. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Отже, карта відмови, як завершальне рішення митного оформлення має бути вмотивованим та містити вичерпні вимоги для визначення митної вартості за основним методом.
Натомість, спірна картка відмови відповідача, не відповідає приписам ст. 256 МК України та Порядку № 631, оскільки не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними; не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
Таким чином, декларантом під час подання митної декларації, відповідачу було подано необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації, а тому рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, а також за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA100000/2023/000200/2 від 06.12.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/001048 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3344,93 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000200/2 від 06.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/001048.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3344,93 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Київська митниця (бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).
Повне судове рішення складено 28.02.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО