28 лютого 2024 р. м. Чернівці справа № 600/7198/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 106434,86грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (основний платіж та штрафна санкція). Оскільки борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення такого боргу в судовому порядку.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча повідомлявся про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі. У зв'язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно даних контролюючого органу, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.11.2008 року, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернівецької області.
Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 за ним рахується податковий борг на загальну суму 106434,86грн за платежем єдиний податок з фізичних осіб (18050400).
Вказана вище сума заборгованості виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за звітні (податкові) періоди, а саме за 2019 рік, за 2020 рік, за 2017 рік, за І квартал 2022 року, за півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року, за півріччя 2021 року, за три квартали 2021 року, за 2021 рік, за 2022 рік.
Судом також встановлено, що відповідачеві надсилалась податкова вимога форми "Ф" №0000477-1303-2413 від 05.04.2023 року із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на офіційну адресу відповідача (вручено 04.05.2023р.) і яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в ПК України.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець обрав спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).
Відповідно до пункту 293.2 статті 293 ПК України (окрім іншого) фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для третьої групи платників єдиного податку - у межах до 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 294.4 статті 294 ПК України передбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно із пункту 300.1. статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок зі сплати єдиного податку до місцевого бюджету за наслідком чого виник борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 106434,86грн, що підтверджується розрахунком податкового боргу по та відомостями інтегрованої картки.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом відповідачеві, відповідно до вимог ПК України надсилалась податкова вимога форми "Ф" №0000477-1303-2413 від 05.04.2023 року із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відправлення вручено 04.05.2023р.
Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, та те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг у сумі 106434,86 грн.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Станом на день розгляду справи загальна сума податкового боргу відповідача в розмірі 106434,86грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп.14.1.175 п. 14 ст.14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 106434,86 (сто шість тисяч чотириста тридцять чотири) грн 86 коп. до місцевого бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 44057187)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя В.О. Кушнір