28 лютого 2024 р. м. Чернівці справа № 600/7166/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 79% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду справі №600/476/22-а від 05 квітня 2022 року), із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у обмеженні виплати пенсії у максимальному розміру, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 грудня 2019 року, з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду справі №600/476/22-а від 05 квітня 2022 року, та здійснити виплату пенсії із врахуванням виплачених сум без будь якого зменшення відсоткової ставки пенсії чи складових грошового забезпечення, а також здійснити нарахування та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати розміру пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року на день проведення перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду пенсійним органом було здійснено перерахунок його пенсії з 01.12.2019р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, однак безпідставно зменшив розмір пенсії у відсотках з 79% на 70%, а також обмежив виплату пенсії максимальним розміром пенсії. На його звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, відповідач повідомив, що пенсію перераховано на виконання покладених згідно судового рішення зобов'язань та відповідно до норм чинного законодавства.
Зазначені твердження органу Пенсійного фонду, на думку позивача, суперечать законодавству, яке діяло на момент призначення йому пенсії, обмеження розміру пенсії у відсотках та максимальним розміром пенсії порушує його право на отримання повноцінної пенсії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що вимога позивача щодо здійснення перерахунку його пенсії, виходячи з розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення є безпідставною, оскільки основний розмір пенсії при такому перерахунку обчислено відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням максимального відсотку розрахунку пенсії за вислугу років, передбаченого зазначеним Законом у редакції, чинній на час проведення перерахунку.
З приводу вимоги про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром відповідачем зазначено, що статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), якою внесено зміни до статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідач вважає, що Закон №3668-VІ не був предметом розгляду Конституційним Судом України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, рішенням у якій визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262 зі змінами, в тому числі, частини сьомої статті 43. Відтак, на думку відповідача, висновок Конституційного Суду України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року не може автоматично бути застосований до Закону №3668-VІ.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) з 30.06.2002р. призначена пенсія за вислугу років (28 років), яка обчислена в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.04.2022р. у справі №600/476/22-а визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/46-1819/4651 від 14.01.2022 року, наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області”, обчисленої з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/46-1819/4651 від 14.01.2022 року, наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області”, обчисленої з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
У травні 2022 року на виконання вказаного вище рішення суду проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019р. з урахуванням грошового забезпечення станом на листопад 2019 року. Згідно протоколу про перерахунок пенсії встановлено, що після такого перерахунку пенсійним органом основний розмір пенсії у відсотках, що підлягає виплаті позивачу становить 70% грошового забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.04.2023р. у справі №600/1405/23-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.04.2023р. у справі №600/1405/23-а позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
З протоколів про перерахунки пенсії позивача з 01.03.2022р. та 01.03.2023р. видно, що пенсійним органом проіндексовано пенсійне забезпечення позивача за 2022р. та за 2023р., при цьому підсумок пенсії обчислено з урахуванням максимального розміру пенсії.
У відповідь на звернення позивача щодо здійснення перерахунку його пенсії, виходячи з 79% сум грошового забезпечення та виплати її без обмеження максимальним розміром пенсії, листом від 23.10.2023р. ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило пенсіонера про те, що основний розмір пенсії при її перерахунку обчислено з урахуванням грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого змінами Закону №3668 від 08.07.2011, тобто згідно з вимогами чинного законодавства.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру його пенсії у відсотках та її виплати з обмеженням максимального розміру пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2262-XII визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч.2 вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "90" замінено цифрами "80".
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Згодом, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Саме згадана вище редакція ст.13 Закону №2262-XII була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 79% грошового забезпечення (як і призначено).
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.12.2019р. (на виконання рішення суду) у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.
Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №240/5401/18, яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення основного розміру пенсії позивача при її перерахунку з 01.12.2019р. (на виконання рішення суду) із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення, та відповідно обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
З приводу позову в частині визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром пенсії суд зазначає наступне.
Так, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі №2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Крім наведеного, виходячи з розділу Перехідних положень Закону №3668-VI, були внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон №2262-XII, проте це мало місце до рішення Конституційного Суду України від №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7 ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі №813/678/18 та від 09.02.2021 у справі №640/2500/18 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 560/6156/22.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, здійснивши перерахунок пенсії позивача з підстав її індексації з 01.03.2022р. та з 01.03.2023р. відповідач, всупереч нормам чинного законодавства, виплачує її з обмеженням максимального розміру. У зв'язку з цим, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправними дій пенсійного органу щодо обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром. Відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене вище, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права на підставі ст.245 КАС України, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексацій за 2022р. та 2023р. без обмеження максимальним розміром пенсії.
Разом з цим, суд наголошує, що до 01.02.2022р. розмір пенсії позивача не обмежувався максимальним розміром пенсії, відтак підстави поновлювати право позивача в цій частині з 01.12.2019р., як він просить про це у позові, відсутні, оскільки право у цій частині не є порушене.
Позов в частині здійснення перерахунку з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/476/22-а від 05 квітня 2022 року, здійснення виплати пенсії із врахуванням виплачених сум без будь якого зменшення відсоткової ставки пенсії чи складових грошового забезпечення, а також здійснення нарахування та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати розміру пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року на день проведення перерахунку пенсії - не підлягає задоволенню.
Питання щодо врахування названого вище рішення суду не є спірним у даній справі. У цьому конкретному спорі право позивача порушене шляхом протиправного зменшення розміру пенсії у відсотках грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром. Натомість, питання щодо виконання, в тому числі, врахування будь-якого рішення суду є питанням судового контролю в порядку ст.382 КАС України та надання оцінки дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, вчинених в ході виконання такого рішення суду в порядку ст.383 КАС України. Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Підстав стверджувати, що після виконання цього рішення орган Пенсійного фонду не буде виконувати зобов'язання, встановлені іншим рішенням суду наразі немає. Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача у цій частині, в тому числі в частині виплати різниці в пенсії, чи будь якого іншого алгоритму обчислення виплати пенсії на майбутнє - станом на момент розгляду справи не є порушеним, відтак не підлягає поновленню, оскільки це суперечитиме меті адміністративного судочинства.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не навів належних обґрунтувань, які б свідчили про правомірність його дій по відношенню до позивача в частині обчислення пенсії позивача з урахуванням 70% грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром, відтак позов, враховуючи попередні висновки, підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, позов задоволено частково, суд вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 429,44грн пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 виплати пенсії при її індексуванні з 01.03.2022р. та з 01.03.2023р. максимальним розміром.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підстав її індексації 01.03.2022р. та з 01.03.2023р. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
6. У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя В.О. Кушнір