26 лютого 2024 року справа № 580/11770/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1) та військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо неналежного нарахування позивачу грошового забезпечення з 07.10.2022 по 12.06.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов'язати відповідача-2 здійснити виплату грошового забезпечення позивачу з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач-1 протиправно не здійснив перерахунок його грошового забезпечення з 07.10.2022 по 12.06.2023 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, у зв'язку з чим відповідач-2 не здійснив виплату такого грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі позов не визнали, надавши до суду письмові відзиви, аналогічні за своїм змістом, у яких зазначено, що скасування судом пункту 6 постанови № 103 не відновлює раніше діючий порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків порядку відновлення правових норм, які в установленому порядку втратили чинність, тому відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом станом саме на 01.01.2018.
Позивач надав до суду відповіді на відзиви на позовну заяву, де зазначив, що доводи відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву є безпідставними. Позивач у відповіді на відзив посилається на практику Верховного суду та просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідачі, у свою чергу, надали заперечення на відповідь на відзив, де просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, які вже раніше були ними зазначені у відзивах на позов.
Ухвалою від 26.02.2024 у задоволенні клопотань військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про залучення до участі у справі № 580/11770/23 Черкаського ОТЦК та СП у якості співвідповідача відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.10.2022 до 12.06.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Оскільки відповідачами здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 07.10.2022 по 12.06.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що Кабінет Міністрів України постановою від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), затвердив:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постанова № 704 набрала чинності з 1 січня 2018 року.
Згідно із пунктом 4 Постанови № 704, (в редакції, яка була чинною до 24.02.2018), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України, постановою від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 6 Постанови № 103 встановлено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) Постанови № 103, у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» постановлено пункт 4 викласти в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Окружним адміністративним судом міста Києва від 21.04.2020 у справі № 826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа-Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, вирішено:
- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 - неправомірними;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 і від 30 серпня 2017 року № 704» (далі - Постанова № 1038), внесено зміни до приміток додатків 1, 14 Постанови № 704, а саме:
- посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704;
- оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 затверджено «Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі - Правила № 870).
Відповідно до пункту 32 Правил № 870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
Дослідження змісту наведених правових норм дає підстави суду зробити такі висновки:
- всі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- перерахунок пенсій військовослужбовцям проводиться за відповідної правової процедури, визначеної Порядком № 45, зокрема уповноважений орган має право видати особі довідку про складові грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії тільки після отримання від пенсійних органів списків за формою згідно з додатком 1;
- розрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, проводиться за правилами Постанови № 704 із врахуванням відповідних змін до вказаної постанови, внесених Постановами № 103 та № 1038;
- оскільки визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом та дія такого акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування, вважаються невиконаними Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а також рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 у справі № 826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, яким вирішено:
- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 -неправомірними;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- так як вказані рішення судів Кабінетом Міністрів України не виконані, діючою правовою нормою, яку уповноважені органи зобов'язані брати до уваги при проведенні обрахування розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, є пункт 4 Постанови № 704, (в чинній редакції на дату судового розгляду спору), а саме: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд зазначає, що «автоматичне» відновлення судом положень нормативного акта Кабінету Міністрів України також не узгоджується з положеннями Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 № 503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
Крім того, законодавство не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі нормативних актів Кабінету Міністрів України, які внаслідок набрання судовим рішенням законної сили втратили чинність.
Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 700/668/16-а зазначено, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин.
Таким чином, згідно з Постановою № 704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що відповідач-1 зобов'язаний здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 07.10.2022 по 12.06.2023 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, а відповідач-2, як розпорядник бюджетних коштів, зобов'язаний здійснити виплату перерахованого грошового забезепечення позивча, з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується вимоги позивача про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого Постановою № 44 від 15.01.2004, то суд зазначає наступне.
Пункт 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин): виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, позовна вимога позивача щодо проведення нарахування та виплати коштів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підлягає задоволенню.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення з 07.10.2022 по 12.06.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Повний текст рішення складено та підписано, з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці у період з 12.02.2024 до 23.02.2024, у перший робочий день після виходу з відпустки - 26.02.2024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ