Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2024 р. Справа № 520/34661/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2023 № 104650015773 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.10.2023 № 13108, зарахувавши до її страхового стажу період роботи з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002 та вирішивши питання про призначення їй пенсії з 26.10.2023, з урахуванням цих періодів роботи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійним органом протиправно не враховано до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002 згідно записів трудової книжки. Вказані обставини слугували підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана до Електронного кабінету відповідача в системі "Електронний суд" та ним отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що 26.10.2023 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області винесено рішення від 31.10.2023 №104650015773 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, на момент звернення до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, позивач досягла віку 60 років, необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить 30 років. Страховий стаж заявника становить 26 років 5 місяців 22 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.10.1981 - з 09.07.1982 по 15.03.1988 - виправлення дата наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином; з 03.01.1997 по 26.08.2002 зараховано по 30.06.2002 - наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином. Таким чином, записи в трудовій книжці внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 №110. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”.
Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Вищевказану заяву про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке рішенням від 31 жовтня 2023 року № 104650015773 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що необхідний вік становить 60 років, вік заявниці 60 років 09 місяців 23 дні. Необхідний стаж становить не менше 30 років, страховий стаж заявниці становить 26 років 05 місяців 22 дні.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.10.1981:
- з 09.07.1982 по 15.03.1988 - виправлення дата наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином;
- з 03.01.1997 по 26.08.2002 - наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином.
Не погоджуючись з таким рішенням та з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.
Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
В оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31 жовтня 2023 року № 104650015773 зазначено, що страховий стаж заявниці становить 26 років 05 місяців 22 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.10.1981: 1) з 09.07.1982 по 15.03.1988 - виправлення дата наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином; 2) з 03.01.1997 по 26.08.2002 - наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи, не засвідчене належним чином (а.с. 15 - 16).
Отже, спірними є періоди роботи позивача з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оформлено трудову книжку НОМЕР_1 від 27.10.1981 (а.с. 18 - 30).
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала з 09.07.1982 по 15.03.1988 в установі ЮЕ 312-33 УВС в Донецькій області (з 09.07.1982 по 03.12.1985 - на посаді маляра, з 03.12.1985 по 01.04.1987 - на посаді інженера-конструктора, з 01.04.1987 по 15.03.1988 - на посаді майстра II групи газової служби ремонтно - механічного цеху). З 03.01.1997 по 26.08.2002 - в підприємстві «Кіровелектромережа» на посаді інженера по організації праці та заробітній платі.
Суд не погоджується з твердженнями пенсійного органу щодо неналежно оформленої трудової книжки позивача як підстави для відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
В трудовій книжці позивача було виправлено дату наказу про звільнення №21 - з 15.02.1988 на 15.03.1988. При цьому, датою внесення запису про звільнення є 15.03.1988, яка не містить жодних виправлень.
Суд звертає увагу, що такі недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.
Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.
Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду, відповідач до суду не надав.
Таким чином, вказані підстави для відмови у призначенні пенсії за віком, викладені в рішенні пенсійного органу, не вважаються судом обґрунтованими.
Зважаючи на те, що відомості у трудовій книжці позивача є повними, містять в собі вичерпну інформацію про трудову діяльність позивача, пенсійним органом протиправно не зараховано періоди роботи позивача з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002, визначених в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.10.1981.
За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2023 № 104650015773 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002, визначених в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.10.1981, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 жовтня 2023 року, з урахуванням висновків суду.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.10.2023 № 104650015773 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 09.07.1982 по 15.03.1988 та з 03.01.1997 по 26.08.2002, визначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.10.1981.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26 жовтня 2023 року, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.