28 лютого 2024 року м. Рівне №460/28504/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 17.04.2023 №172850016841«Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах», яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи із 21.06.2022 та зобов'язання відповідача призначити та виплатити починаючи із 21.06.2022 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради з 16.08.2005 по 30.06.2022 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі №460/22875/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 172850016841 від 08.07.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального стажу за Списком № 2 період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради з 01.08.1990 по 20.06.2022. Проте рішенням відповідача від 17.04.2023 №172850016841, прийнятого на виконання постанови суду апеляційної інстанції, позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що заявниця не досягла пенсійного віку 55 років, як це передбачено пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач вказала, що така підстава для відмови в призначенні пенсії уже оцінювалась критично Восьмим апеляційним адміністративним судом при ухваленні постанови від 27.03.2023 у справі №460/22875/22, а тому, вона намагалась відновити свої права у встановленому ст. 382 КАС України порядку. Проте, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивач, звернувшись до суду, вважає протиправним спірне рішення, яке прийняте з підстав, що судом вже оцінювались критично та відхилялись. Також зазначає про протиправну поведінку відповідача щодо безпідставного не зарахування періоду її роботи з 16.08.2005 по 30.06.2022 в інфекційному відділенні закладу охорони здоров'я до страхового стажу у подвійному розмірі.
Ухвалою суду від 26.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнав повністю. В обґрунтування заперечень відповідач повідомив, що пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Список №2) становить 55 років, а вік заявниці 50 років 14 днів. Відтак, відповідачем вважає, що ним правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку 55 років.
Також відповідач вказав, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (у даному випадку статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”), крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, а тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 16.08.2005 по 30.06.2022 в інфекційному відділенні закладу охорони здоров'я до страхового стажу у подвійному розмірі.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 50 річного віку 04.07.2022 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №172850016841 від 08.07.2022 в призначенні пенсії відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі №460/22875/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 460/22875/22 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 172850016841 від 08.07.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального стажу за Списком № 2 період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства Центральна міська лікарня Рівненської міської ради з 01.08.1990 по 20.06.2022.
Постанова набрала законної сили 27.03.2023.
Рішенням відповідача від 17.04.2023 №172850016841 позивачу повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не досягнення встановленого пенсійного віку 55 років відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №460/22875/22 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. За змістом ухвали суду апеляційної інстанції, управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області виконано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у встановлений спосіб.
Листом відповідача від 08.12.2023 №1700-0202-8/103833 представника позивача повідомлено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та бездіяльність відповідача щодо не зарахування періоду роботи з 16.08.2005 по 30.06.2022 в інфекційному закладі охорони здоров'я у подвійному розмірі, позивач звернулася до суду з позовною заявою у даній справі.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За правилами п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Спірним при ухваленні оскарженого рішення Пенсійного органу був його висновок про не досягнення позивачем 55 річного віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що було єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії.
Разом з тим, суд вважає безпідставним та необґрунтованим вказаний висновок відповідача з наступних підстав.
Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі №460/22875/22, «згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1- р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 зазначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам».
Ухвалюючи постанову від 27.03.2023 у справі №460/22875/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, дійшов правильного висновку, що оскільки позивач працювала повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, атестація робочих місць була проведена, наявний стаж роботи становить 44 роки 0 місяців 14 днів, з них стаж роботи за Списком № 2 31 рік 11 місяців, тому має право на пенсію за віком на пільгових умовах, яке виникло в неї, з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, після досягнення 50-ти років.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо скасування оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 172850016841 від 08.07.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та з урахуванням Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020».
Суд встановив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд при ухваленні постанови від 27.03.2023 у справі №460/22875/22 дійшов висновку як про неправомірність поведінки відповідача щодо не зарахування періоду роботи до пільгового стажу ОСОБА_1 , так і необґрунтованість його доводів щодо відсутності права на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 при досягнення 50 річного віку.
Згідно із ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Віку 50 років позивач досягнула 20.06.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи №460/22875/22 судом апеляційної інстанції вже оцінено критично та відхилена така підстава Пенсійного органу для відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як недосягнення нею 55 річного віку, позаяк право на пенсію у позивача виникло з 21.06.2022.
Зазначені висновки суду, зроблені у справі №460/22875/22, мають преюдиційне значення для суду при ухваленні рішення у даній справі.
У зв'язку з чим, суд вважає, що такі доводи відповідача як не досягнення ОСОБА_1 55 річного віку не могли бути повторною підставою для прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії.
Вирішуючи питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідач був зобов'язаний як зарахувати періоди роботи до пільгового стажу, так і враховувати, що право на призначення пенсії у позивача виникає по досягненню 50 річного віку, як зазначено у судовому рішенні у справі №460/22875/22.
В ході розгляду справи судом та встановлених обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 17.04.2023 №172850016841, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не досягнення 55 річного віку є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для зарахування періоду її роботи з 16.08.2005 по 30.06.2022 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
За результатом розгляду адміністративної справи №460/22875/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив за позивачем право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 за роботу в шкідливих умовах праці - в інфекційному відділенні закладу охорони здоров'я та необхідність зарахування спірного періоду роботи з 01.08.1990 по 20.06.2022 до спеціального стажу по Списку №2.
Зазначена робота в особливих умовах праці на посаді палатної медсестри інфекційного відділення для дорослих з 01.08.1990 по 28.06.2022 підтверджується довідкою КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 28.06.2022 №196/2-26, за змістом якої, враховуючи періоди перебування позивача у відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, ОСОБА_1 безпосередньо працювала у інфекційному відділенні медичного закладу з 01.08.1990 по 20.02.1994, з 17.12.1996 по 02.12.2002, з 15.08.2005 по 28.06.2022.
Із проведеного відповідачем розрахунку загального та спеціального стажу вбачається, що лише період роботи з 01.08.1990 по 20.02.1994 та з 17.12.1996 по 02.12.2002 зараховано до стажу, що дає право на пенсію, в подвійному розмірі.
Підставою для відмови у врахуванні періоду роботи із 15.08.2005 до загального страхового стажу у подвійному розмірі слугував висновок відповідача, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Суд враховує, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відтак, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 08 червня 2022 року у справі №510/1593/16-а, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, відповідно до змісту яких зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, суд дійшов висновку, що в системному аналізі чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду вбачається, що відповідач зобов'язаний був при обчисленні загального страхового стажу враховувати період роботи позивача, зокрема, з 16.08.2005 (вихід з відпустки по догляду за дитиною до досягнення 3 років) по 30.06.2022 в інфекційному відділенні закладу охорони здоров'я в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказане в сукупності свідчить про те, що рішення відповідача від 17.04.2023 №172850016841«Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах» та його дії щодо зарахування період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради з 16.08.2005 по 30.06.2022 без застосування подвійного розміру є протиправними.
Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.
За наведених обставин, для відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 починаючи із 21.06.2022 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради з 16.08.2005 по 30.06.2022 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 17.04.2023 №172850016841«Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах», яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи із 21.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 починаючи із 21.06.2022 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши період роботи у інфекційному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради з 16.08.2005 по 30.06.2022 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 858,88 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко