28 лютого 2024 року м. Рівне №460/27099/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн щомісячно;
2) зобов'язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату з 01.07.2021 доплати до пенсії , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн щомісячно.
Ухвалою суду від 04.12.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що з квітня 2019 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В травні 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом, у якому, серед іншого, просив здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». У відповідь на запит відповідач повідомив, що пенсія була призначена позивачу після 01.03.2018, у зв'язку з чим підстав для виплати йому спірної доплати немає. Також у листі було вказаного, що обчислення розміру пенсії позивача здійснювалося з грошового забезпечення, встановленого нормами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. З огляду на вказане, позивач стверджує, що пенсію йому було призначено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, а тому відповідач протиправно, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» не виплачує йому спірну доплату до пенсії. З наведених підстав, позивач просить задовольнити його позовну заяву повністю.
Відповідач позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що позивач є отримувачем пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 15.04.2019. Тому, враховуючи, що пенсія призначена позивачу після 01.03.2018, положення абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 на нього не розповсюджуються. Також відповідач звертає на неможливість застосування до позивача приписів абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, оскільки пенсія останнього обчислена з грошового забезпечення, визначеного після 01.03.2018. З огляду на вказане, відповідач стверджує про відсутність підстав для виплати позивачу спірної доплати до пенсії, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
З 15.04.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з протоколом за пенсійною справою - 1701007230 (Міноборони) від 19.06.2023, при призначенні позивачу пенсії доплата до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», йому не встановлювалася.
26.05.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом за №03/26/05/23, в якому просив, зокрема, провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.07.2021.
Листом від 18.06.2023 за №1700-0307-8/55039 відповідач повідомив адвокату позивача про відсутність підстав для виплати останньому спірної доплати з мотивів, тотожних наведеним у відзиві на позовну заяву.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати йому доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Також частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, 14.07.2021 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 Постанови № 713, Кабінет Міністрів України установив з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
На переконання суду, спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що на думку сторони позивача при призначенні йому пенсії з 15.04.2019 було застосоване грошове забезпечення, визначене станом на 01.03.2018, а тому відповідач був зобов'язаний застосувати приписи Постанови № 713 в частині нарахування та виплати йому спірної доплати до пенсії. Такі доводи позивача ґрунтуються на тому, що згідно з листом відповідача від 18.06.2023 за №1700-0307-8/55039, при призначенні позивачу пенсії було враховано грошове забезпечення, встановлене на умовах Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Досліджуючи обґрунтованість таких доводів позивача, суд зазначає наступне.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою передбачено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови №704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 також надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище положень Постанови №704 дозволяє прийти до висновку про те, що вказаний підзаконний нормативно-правовий акт встановлює для військовослужбовців як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років), розмір яких є фіксованим, так і додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії тощо), фактичний розмір яких встановлюється керівником державного органу залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних військовослужбовцем обов'язків за посадою.
Тобто, після набрання чинності Постановою № 704 (01.02.2018) грошове забезпечення військовослужбовців не є фіксованим (сталим) і його остаточний розмір залежить від факту встановлення останнім додаткових видів грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що сам по собі факт отримання військовослужбовцем перед призначенням пенсії грошового забезпечення, встановленого Постановою № 704, не свідчить, що розмір пенсії був обчислений з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018.
В контексті наведеного вище, суд вважає за доцільне дослідити обставини щодо того яке саме грошове забезпечення позивача було враховане відповідачем при призначенні останньому пенсії за вислугу років.
Так, в матеріалах судової справи наявна копія довідки від 15.04.2019 № 101/669 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (зі змінами), виданої Запорізьким зональним відділом Військової служби правопорядку.
З вказаної довідки слідує, що вона видана старшому прапорщику ОСОБА_1 про те, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 47655,20 грн.
Більше того, з представленої у Довідці №101/669 таблиці слідує, що в загальний розмір грошового забезпечення позивача для призначення пенсії були включені як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років), так і додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, премія), за період з червня 2018 року по березень 2019 року.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що при призначенні позивачу пенсії за вислугу років з 15.04.2019, розмір пенсії був обчислений з грошового забезпечення, визначеного за нормами Постанови № 704 станом на кінець березня 2019 року, тобто 31.03.2019.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу після 01.03.2018 з грошового забезпечення, визначеного після 01.03.2018, у зв'язку з чим у відповідача не було правових підстав для призначення та виплати останньому доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.
За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи суд встановив, що обставини, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження. В свою чергу, відповідача в спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому не допускав протиправну бездіяльність.
За наведених обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести нарахування та виплату з 01.07.2021 доплати до пенсії , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн щомісячно, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко