щодо визнання виконавчих документів такими,
що не підлягають виконанню
26 лютого 2024 року Р і в н е №460/14195/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискін за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача (стягувача): представник Масюк П.М.,
відповідача (боржника): представники Тарасюк О.О., Веселовський Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчих листів №1-10 такими, що не підлягають виконанню,
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням суду від 23.05.2022, що набрало законної сили 16.08.2022, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 - 2016 роки в розмірі місячного грошового забезпечення, з врахуванням щомісячного додаткового виду грошового забезпечення - щомісячної додаткової грошової винагороди, у відповідності до норм Закону України "Про соціальний ї правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008 №260, та без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2015 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 - 2015 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 - 2016роки не в розмірі місячного грошового забезпечення, без врахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008 №260, та без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2016 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 - 2016 роки із врахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, без врахування загальної кількості повних років, без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується загальної кількості повних років, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі з якого вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
19.05.2023 судом видано виконавчі листи №1-10 у справі №460/14195/21.
27.07.2023 відкриті виконавчі провадження з примусового виконання зазначених виконавчих листів.
30.01.2024 до суду надійшла заява відповідача (боржника) військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Мотивуючи подану заяву представником відповідача зазначено, що на час видачі виконавчих листів у справі №460/14195/21 судове рішення у такій справі було виконане у добровільному порядку. З огляду на наведене, відповідач просив заяву задовольнити та визнати виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви відповідача (боржника) - військової частини НОМЕР_1 , про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню на 08.02.2024 на 09:30 год.
Ухвалою суду від 08.02.2024 судове засідання відкладено до 15.02.2024.
15.02.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2024 до 10:00 год.
У судовому засіданні, призначеному на 26.02.2024, представники відповідача (боржника) подану заяву підтримали та просили визнати виконавчі документи у справі №460/14195/21 такими, що не підлягають виконанню.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Разом з тим, підтвердив часткове добровільне виконання боржником рішення суду у справі №460/14195/21 до відкриття відповідних виконавчих проваджень за виконавчими листами №2, №6, №8, №9 та №10.
Розглянувши подану заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає таке.
Відповідно до положень Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так, статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Згідно із частинами першою, другою цієї статті у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому, рішення суду можуть виконуватися у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
За правилами ч.1 ст.373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1, 2 ст.374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що процесуальне законодавство передбачає такі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню:
-видання виконавчого листа помилково;
-повна або часткова відсутність обов'язку боржника у зв'язку з його припиненням;
-повна або часткова відсутність обов'язку боржника у зв'язку з добровільним виконанням такого обов'язку боржником чи іншою особою;
-інші причини.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 зазначила, що за процесуальним законом існує можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, зокрема, за заявою боржника з підстав добровільного виконання.
Отже, однією з підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є подання стягувачем виконавчого листа до примусового виконання після добровільного виконання зобов'язань боржником або іншою особою за судовим рішенням.
Із матеріалів справи встановлено, що, на виконання судового рішення у справі №460/14195/21, військовою частиною НОМЕР_2 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 88639,34 грн., що підтверджено копією платіжного доручення від 06.09.2022 №1474 (проведено банком 07.09.2022).
Крім того, судом встановлено, що 13.09.2022 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 за змістом якого просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення своєчасного розрахунку при звільненні з дав Збройних Сил України 23.06.2016; стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 24.06.2016 по 07.09.2022 в розмірі 883984,20 грн.; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до судового рішення у справі №460/14195/21; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 24.06.2016 по день її фактичної виплати 07.09.2022 у відповідності до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (адміністративна справа №460/29040/22).
Мотивуючи такий позов, ОСОБА_1 , зокрема, покликався на те, що остаточний розрахунок із ним відповідач здійснив не в день фактичного звільнення, а з порушенням строків, встановлених статтею 116 КЗпП України, - 07.09.2022.
Тобто, подаючи вказану позовну заяву, позивач не заперечував, а навпаки погоджувався з добровільним виконанням судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 у справі №460/14195/21.
Суд враховує, що за результатами розгляду зазначеного вище позову, рішенням суду від 18.04.2023 у справі №460/29040/22, що набрало законної сили, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період 07.03.2022 по 06.09.2022 у сумі 7181 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 24.06.2016 по 07.09.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 24.06.2016 по 07.09.2022 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказаним рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено обставину того, що виконання судового рішення у справі №460/14195/21 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено 07.09.2022.
Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Поряд з цим, із матеріалів заяви судом також встановлено наступні обставини, які впливають на можливість визнання тих чи інших виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Стосовно виконавчого листа №2 (ВП №72131172): виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду в частині зобов'язання за таким виконавчим документом підтверджується довідкою-розрахунком №39/46 від 15.01.2024 (перерахунок коштів за платіжною інструкцією №1474 від 06.09.2022) та не заперечується позивачем.
Стосовно виконавчого листа №6 (ВП №72131473): виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду в частині зобов'язання за таким виконавчим документом підтверджується довідкою-розрахунком №39/53 від 15.01.2024 (перерахунок коштів за платіжною інструкцією №1474 від 06.09.2022) та не заперечується позивачем.
Стосовно виконавчого листа №10 (ВП №72131937): виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду в частині зобов'язання за таким виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження позивачем також не заперечується.
Стосовно виконавчого листа №8 (ВП №72131786), то суд зазначає таке.
Згідно з таким виконавчим документом військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.15 Закону України №2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із врахуванням в складі, з якого вона обраховувалась, загальної кількості повних років, з врахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Згідно з довідкою-розрахунком №39/55 від 15.01.2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу за 34 календарні роки його військової служби.
Позивач не заперечує здійснення відповідачем дій на виконання такого виконавчого листа до відкриття виконавчого провадження, однак стверджує, що вказану грошову допомогу слід було нараховувати за 35 років його календарної військової служби.
Проте, рішенням суду у справі №460/14195/21, зазначеної вислуги років позивачу встановлено не було. Обчислення кількості календарних років військової служби ОСОБА_1 не було предметом судового розгляду в межах такої адміністративної справи.
Відтак, враховуючи раніше проведені виплати (за 34 календарних роки), суд дійшов висновку, що рішення суду в частині відповідної позовної вимоги виконано боржником в добровільному порядку поза межами відповідного виконавчого провадження.
Аналогічна позиція суду щодо правильності здійснення перерахунку з врахуванням календарної вислуги - 34 роки стосується і виконавчого документу №9 (ВП №72131865), а тому такий виконавчий лист суд також визнає таким, що не підлягає виконанню.
За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що виконавчі листи №2, №6, №8, №9 та №10 від 19.05.2023 слід визнати такими, що не підлягають виконанню.
Щодо виконавчих листів №1, №3, №4, №5 та №7, то, на переконання суду, підстави стверджувати, що відповідач виконав свої зобов'язання за такими виконавчими документами 07.09.2022, відсутні.
Дослідивши надані військовою частиною НОМЕР_1 довідки-розрахунки: №39/49 від 15.01.2024, №39/48 від 15.01.2024, №39/47 від 15.01.2024, №39/52 від 15.01.2024, №39/51 від 15.01.2024, суд дійшов висновку, що такі не підтверджують повного добровільного виконання рішення суду на момент видачі виконавчих листів №1, №3, №4, №5 та №7 від 19.05.2023 у даній справі.
Суд зауважує, що розрахунок окремих виплат, які були здійснені ОСОБА_1 на виконання судового рішення, встановлював суму до виплати - 0,00 грн.
Разом з тим, якщо розрахунок відповідача на виконання рішення суду немайнового характеру, яким встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень усунути виявлене порушення та здійснити нарахування і виплату грошового забезпечення, становить 0,00 грн., то є очевидними та достатніми підстави вважати що рішення суду в цій частині залишається невиконаним.
На переконання суду, такий розрахунок фактично свідчить про самоусування військової частини від обов'язку з проведення нарахування та виплати відповідної заборгованості з окремих видів грошового забезпечення військовослужбовця за рішенням суду у справі №460/14195/21, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 здійснено часткове добровільне виконання судового рішення у справі до видачі виконавчих листів та відкриття виконавчих проваджень.
Зважаючи на ту обставину, що військова частина НОМЕР_1 частково виконала судове рішення у справі №460/14195/21 - 07.09.2022, то виконавчі листи №2, №6, №8, №9 та №10 у цій справі 19.05.2023 були видані помилково, позаяк на момент видачі у даній справі таких виконавчих листів, обов'язок у боржника вже був відсутній у зв'язку з добровільним виконанням судового рішення зобов'язального характеру у відповідній частині.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви військової частини НОМЕР_3 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву відповідача (боржника) - військової частини НОМЕР_1 , про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчі листи №2, №6, №8, №9 та №10, що видані Рівненським окружним адміністративним судом 19.05.2023 у справі №460/14195/21, такими, що не підлягають виконанню.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 28 лютого 2024 року
Суддя С.А. Борискін