справа №380/23502/23
23 лютого 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.31), просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року;
- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року.
Посилається на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Зазначив, що станом на день звільнення зі служби в поліції з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №491-ІV від 06.02.2003 року та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року поліцейським не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв'язку із відсутністю слова «поліцейських» у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року. Зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення розпочалась з 01.11.2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782, якою внесено зміни до п.2 Порядку №1078, та на підставі вказівки Національної поліції України від 28.11.2017 року №4769/29/2/01-2017. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача, Головного управління Національної поліції у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 16.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року задоволено клопотання позивача та замінено первісного відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області належним - Департаментом захисту економіки Національної поліції України.
Ухвалою суду від 25.12.2023 року залучено до участі у даній справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
У період з 07.11.2015 року по 23.10.2019 року позивач проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України; у період з 24.10.2019 року по 25.09.2020 року - у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області.
Наказом Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 24.09.2020 року №290 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 25.09.2020 року.
Як видно з матеріалів справи, у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Вказаний факт сторонами не заперечується.
Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 31.10.2023 року (а.с.45) у відповідь на запит позивача повідомлено, що право на індексацію грошового забезпечення поліцейських наступило після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782, якою внесено зміни до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Отже, здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року немає підстав, оскільки індексація грошового забезпечення виплачується з 01.11.2017 року.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, щодо не проведення індексації грошового забезпечення у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно, а тому звернуся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно ч.1 ст.4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.
Частиною 3 ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення урегульовано (далі - Порядок №1078).
У п.1-1 цього Порядку визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 до вказаної Постанови №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідно до п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі №825/694/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №206/4411/16-а).
У свою чергу, суд не враховує посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782, якою внесено зміни до Порядку №1078 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, адже така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
За таких обставин, враховуючи досліджені судом фактичні дані в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з приводу не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно не відповідає визначеним п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує гарантоване державою право позивача на отримання індексації грошового забезпечення, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною.
Як наслідок, підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.
Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (місцезнаходження: вул.Акад.Богомольця, 10, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 40111732) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.