19 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/211/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті їй недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 у сумі 67336,28 грн за період з 01.04.2019 р. по 31.05.2022 р., яка утворилась при виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 р. у справі №340/573/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити їй заборгованість з недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю, у сумі 67336,28 грн, яка утворилась при виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 р. у справі №340/573/22.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.15).
Позов мотивовано тим, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 р. у справі №340/573/22. Проте, листом від 18.12.2023 відповідачем було відмовлено у здійсненні виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка, у зв'язку з відсутністю правових підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки була членом сім'ї (дружиною) померлого, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, а отже, відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на одержання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.20-21). Відповідач стверджував, Головним управлінням на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 р. у справі №340/573/22, ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. Сума доплати за період з 01.04.2019 р. по 31.05.2022 р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 67336,28 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Також звертає увагу, що рішення суду винесено на користь гр. ОСОБА_2 , а тому, оскільки гр. ОСОБА_1 не є стороною по вищезгаданій справі, законні підстави для виплати позивачці суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду, відсутні. Відповідно до положень ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням викладеного відповідач вважає, що в даному випадку, з метою захисту інтересів позивачки, є доцільним першочергово змінити первісного позивача по справі - з ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1 , з подальшим виконанням даного судового рішення в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Відповідач зазначає, що за життя ОСОБА_2 по справі був позивачем, а головне управління відповідачем, як суб'єкт владних повноважень і предмет спору стосувався права особи, в зв'язку з чим дані справи не допускають правонаступництва.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №340/573/22, що набрало законної сили 31.03.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 , пенсії згідно довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-194 від 09.07.2021р. про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 склала 67336,28 грн, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №2872/3135/С-03/8-1100/22 від 13.05.2022 р..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.11.2023 р. (а.с.12).
Доказів виплати померлому пенсіонеру зазначеної суми доплати до пенсії сторонами не надано.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 19.05.1967 р., позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с.13).
07.12.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про виплату недоодержаної суми пенсій за рішенням суду по справі №340/573/22 її чоловіка, ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю.
Листом №15824-16719/С-05/8-1100/23 від 18.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачу про те, що оскільки вона не є стороною по справі №340/573/22, то законних підстав для виплати їй суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду немає (а.с.6).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19, ст.46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-XII. Відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера.
При цьому нарахованою, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті залишилась пенсія в сумі 67336,28 грн.
Таким чином, позивач дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи їй у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №340/573/22, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
З огляду на вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (а.с.14), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 у розмірі 67336,28 грн (шістдесят сім тисяч триста тридцять шість гривень 28 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА