28 лютого 2024 року м.Київ справа №320/6866/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області в якому просить суд:
1. Визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області, щодо не обрахування та невиплати середнього грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, за період з 14 грудня 2019 року по 21 грудня 2020 року - протиправними.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 , суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з 14 грудня 2019 року по 21 грудня 2020 року, в розмірі 100 889,04 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 04 копійок.
Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на ст. 235 КЗпП.
Від відповідача надійшов відзив в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що рішенням Київського окружного адміністратвиного суду від 21.12.2020 року в справі № 320/7088/19 не зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Та відповідповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені ним вимоги та вказує, що законодавство не містить застережень щодо неможливості звернення до суду з вимогою про стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, окремо від позову про поновлення на службі. На підтвердження зазначеного у відповіді на відзив позивач посилається на Постанову Верховного Суду від 12.08.2020 року в справі № 821/255/17.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Позивача Наказом № 674 о/с від 13.12.2019 року звільнено зі служби в поліції та з посади за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до ДисцШплін|р1Ешго Статуту Національної поліції.
21.12.2020 року Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 320/7088/19 про скасування Наказу ГУ НП в Київській області від 13.12.2019 року № 674 о/с про звільнення позивача, поновлено останнього на службі в поліції та на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області з 14.12.2019 року.
Наказом ГУНП в Київській області від 31.12.2020 року № 354 о/с позивача поновлено на службі та на посаді з 14.12.2019 року.
23.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але отримав відмову відповідача в такій виплаті обґрунтовану тим, що в рішенні від 21.12.2020 року по справі № 320/7088/19 не врегульовано питання щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач не звертався з вимогою про стягнення з відповідача ГУНП в Київській області, середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та вказані вимоги не розглядались в межах адміністративної справи № 320/7088/19.
Правова позиція суду.
З аналізу норм статей ЗУ «Про Національну поліцію», до правовідносин проходження публічної служби, що не визначені нормами зазначеного Закону, застосовуються положення інших Законів, що не суперечить вимогам спеціального ЗУ «Про Національну поліцію», - а відповідно до правовідносин, що не охоплені зазначеним Законом, застосовуються у відповідній частині норми Кодексу Законів про працю України.
Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника ' орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За нормою ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, або незаконного переведення на іншу роботу, в тому числі за повідомлення про порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядав спір.
Відповідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась до суду, має здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист права, інтересу людини від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 94 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення розмір якого визначений залежно від посади, спеціального звання, термі ну служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня.
Постановою КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що грошове забезпечення поліцейського складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премій та одноразових видів допомоги.
Пунктом 2 Постанови 988 - виплата грошового забезпечення поліцейським установлюється та затверджується Міністерством внутрішніх справ - таким розпорядчим документом є Наказ МВС України від 06.04.2016 року № 260 яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів МВС України (в подальшому - Порядок № 260).
Розділ III Порядку № 260 передбачає окремі питання грошового забезпечення.
За п. 6 розділу III зазначеного Порядку - поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі, в зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу, з дня звільнення, виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які їм були визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення на службі або скасування наказу про звільнення.
Наказ керівника ГУНП в Київській області на поновлення видано, рішення суду набрало законної сили - виплата середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відсутня-23 квітня 2021 року позивач безпосередньо звернувся з письмовою заявою щодо такої виплати.
Зазначене не суперечить п. 9 розділу І Порядку № 260 - виплата за неповний календарний місяць, розмір виплати за кожен календарний день, визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Грошове забезпечення поліцейського за час вимушеного прогулу обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби - правова позиція в постанові Верховного Суду Колегія Касаційного адміністративного суду від 19.07.2018 року справа № 805/1110/17-а.
Зі змісту Порядку № 260. який є спеціальним, та правових висновків Верховноґ^Суду вбачається, що грошове забезпечення обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Згідно Довідки ГУНП в Київській області, а саме управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, про доходи ОСОБА_1 , грошове забезпечення позивача у жовтні місяці 2019 року склало 9 384,89 грн., у листопаді 2019 року 7 114,13 грн.
Кількість відпрацьованих календарних днів за останні два місяці: 61 календарний день.
Середньоденне грошове забезпечення складає: (9384,89 грн.+7117.13 грн.):61 календарний день = 270,48 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 14.12.2019 року (перший день після івільнення) по 21.12.2020 рік (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на службі в поліції та на посаді) складає: 373 (триста сімдесят три) календарних днів.
Поновлення позивача на посаді згідно Наказу № 354 о/с відбулося з дати - 14 грудня 2019 року.
Отже середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача з 14.12.2019 року по 21.12.2020 року складає: 270,48 грн.х373 к.д.=100 889,04 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 04 копійок.
Відповідачем не спростовано правомірності позовних вимог. Невирішення питання про виплату суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу про ухваленні рішення не може бути підставою для позбавлення незаконно звільненого позивача не отриманого заробітку. Окрім того, відсутня заборона звернення до суду з вимогою про виплату суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, окремо від позову про поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Враховуючи вищевикладене, адміністратвиний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1009 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністратвиний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області, щодо не обрахування та невиплати середнього грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за час вимушеного прогулу, за період з 14 грудня 2019 року по 21 грудня 2020 року - протиправними.
3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з 14 грудня 2019 року по 21 грудня 2020 року, в розмірі 100 889,04 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 04 копійок.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору, в розмірі 1008 (одна тисяча вісім) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.