ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" лютого 2024 р. справа № 300/470/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в грудні 2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у адміністративній справі №300/6231/21. Однак, листом від 20.12.2023 відповідач повідомив, що пенсія ОСОБА_2 виплачена по 30.04.2023, а недоотриманих сум пенсій немає. Позивач вважає дії відповідача щодо нездійсненні виплати недоотриманої пенсії її померлого чоловіка протиправними, оскільки відповідно до ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” має право на одержання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
12.02.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що невиплачених сум пенсії ОСОБА_2 немає, а різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією включена до Реєстру виконання судових рішень. Також покликається на норми статті 379 КАС України щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження чи стягувача у виконавчому листі. В задоволенні позовних вимог просить відмовити. Крім того, звертає увагу на те, що позивач звернулась до суду з вказаним позовом поза межами строку встановленого Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
21.02.2024 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачу надано п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
23.02.2024 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті та наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду від 23.02.2024 причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 постановлено поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та продовжити розгляд справи.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.12.2021, позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 16).
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у адміністративній справі №300/6231/21, яке набрало законної сили 28.12.2021, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 за №940 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019, відповідно до до довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 за №940 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.10-14).
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 115 060,10 грн.
Доказів виплати пенсіонеру зазначеної суми доплати до пенсії відповідачем не надано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 17).
20.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй невиплачену пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 115 060,10 грн (а.с.7).
Листом від 17.01.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі 300/6231/21 або внесення відомостей про зміну стягувача у даній справі (а.с. 8,9).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-XII.
Відповідно до ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що “у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя”.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено “Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно із пунктом 4 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 і звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії.
При цьому нарахованою, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті залишилась пенсія в сумі 115 060,10 грн.
Таким чином, позивач звернулась до пенсійного органу в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач в силу положень статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи їй у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Стаття 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Таким чином посилання відповідача, які викладені у листі від 17.01.2024 є безпідставними, а дії щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 115 060,10 грн. є протиправними.
Враховуючи наведене, слід зобов'язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 пенсію, що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , і яка залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
З огляду на вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, сплачений згідно квитанції від 23.01.2024, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у виплаті пенсії в розмірі 115 060,10 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пенсію в розмірі 115 060 (сто п'ятнадцять тисяч шістдесят) гривень 10 копійок, що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку із його смертю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.