ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"26" лютого 2024 р. справа № 300/1147/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся 19.02.2024 до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо не зарахування його довідок до страхового стажу із 24.10.2007 із їхніми проплатами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 24.10.2007 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з нововведеними обставинами.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає про те, що за результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 КАС України.
В позовній заяві позивачем зазначено, «звертаючись із заявою від 10.01.2024 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про недорахування його окремих довідок та записів в трудовій книжці, які маються в оригіналі чомусь не взято до його трудового стажу, які видавались на той час в замін трудової книжки, де виразно видно його фамілію, печатки організацій та підписи керівників, що засвідчують його працю. 1) Довідка від 27.12.1968 за №485 про працю в Будівельно-монтажному управлінні на посаді будівельника із 21.11 по 30.12.1968р. 2). Із 24.09.1971 по 25.10.1971 про працю в Київському РСУ-1 «Укрсовхозремстрой». 3).Колгоспі Радянська Україна Кривоозерського району Миколаївської області із 12.03.1970 по 13.11.1970.
Оскільки органом ПФУ йому не зараховано до трудового стажу та не проведено розрахунок пенсійних виплат із 24.10.2007 такі дії вважає протиправними».
В прохальній частині позовної заяви позивач просить: "визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування його довідок до страхового стажу із 24.10.2007 із їхніми проплатами; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 24.10.2007 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з нововведеними обставинами».
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви та змісту позовних вимог не зрозуміло яку саме конкретну дію (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оспорює ОСОБА_1 в цьому адміністративному позові (не зарахування при призначенні пенсії до його стажу періодів роботи з 21.11 по 30.12.1968р в Будівельно-монтажному управлінні на посаді будівельника, з 24.09.1971 по 25.10.1971 в Київському РСУ-1 «Укрсовхозремстрой» на посаді будівельника, з 12.03.1970 по 13.11.1970 в Колгоспі Радянська Україна Кривоозерського району Миколаївської області чи не врахування таких довідок при здійсненні розрахунку пенсійних виплат). Також зазначені позовні вимоги не містять способу захисту порушеного права, залежно від того, знову ж таки, яку саме конкретну дію (дії) відповідача оспорюється, з огляду на приписи частини першої статті 5, пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, виклавши чітко і конкретно кожну позовну вимогу, та обставини, на яких вони грунтуються.
Суд зазначає, що на виконання вимог вказаної ухвали позивачу необхідно підготувати та надати суду уточнену позовну заяву, із зазначенням змісту позовних вимог та викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частинами 1, 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд зазначає, що копія документа, доданого до позовної заяви як доказ, має бути належної якості, з відповідними відмітками про засвідчення копії документа особою, яка його посвідчує.
Відповідно до частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, в позовній заяві позивачем, серед інших, зазначено про долучення до позовної заяви копії трьох довідок на двох аркушах (пункт 6 додатків).
З даного приводу суд зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено тільки копію двох довідок зокрема: Довідку від 27.12.1968р. видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював з 21.11 по 30.12.1968 р. на посаді будівельника в Будівельно-монтажному управлінні Будинкобудівельного тресту «Київміськбуд» та Довідку видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював з 24.09.1971 по 25.10.1971 на посаді будівельника в Київському РСУ -1 тресту «Укрсовхозремстрой».
Довідки про підтвердження роботи з 12.03.1970 по 13.11.1970 в колгоспі радянська Україна позивачем не долучено до позовної заяви.
Водночас позивачем долучено до позовної заяви копію 9-ї сторінки трудової книжки, де під №9 міститься запис про прийняття 12.03.1970 на роботу в колгосп «радянська Україна» по договору, однак з долученої до позову копії 9 сторінки трудової книжки не можливо встановити власника такої трудової книжки, серію та номер трудової книжки дату її заповнення.
Також суд звертає увагу на низьку якість копій долучених позивачем до позовної заяви довідок виданих ОСОБА_1 , про те, що він дійсно працював з 21.11 по 30.12.1968 р. на посаді будівельника в Будівельно-монтажному управлінні Будинкобудівельного тресту «Київміськбуд» та про те, що він дійсно працював з 24.09.1971 по 25.10.1971 на посаді будівельника в Київському РСУ -1 тресту «Укрсовхозремстрой», зокрема є нечитабельними штампи та печатки підприємств, що їх видали.
З урахуванням наведеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви копії належним чином засвідчених на відповідність їх оригіналу (своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення):
- належної якості, довідок виданих ОСОБА_1 , про те, що він дійсно працював з 21.11 по 30.12.1968 р. на посаді будівельника в Будівельно-монтажному управлінні Будинкобудівельного тресту «Київміськбуд» та про те, що він дійсно працював з 24.09.1971 по 25.10.1971 на посаді будівельника в Київському РСУ -1 тресту «Укрсовхозремстрой»;
- довідки про підтвердження роботи з 12.03.1970 по 13.11.1970 в колгоспі радянська Україна;
- копії всіх сторінок трудової книжки ОСОБА_1 .
Окрім цього, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач, серед іншого, просить суд зобов'язати здійснити з 24.10.2007 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з нововведеними обставинами.
В позовній заяві позивач зазначає, що пенсійний орган з 24.10.2007 не враховано його окремих довідок та записів трудової книжки, не зараховано до трудового стажу та не проведено розрахунок пенсійних виплат.
Судом встановлено що на розгляді в Івано-Франківському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 у справі №300/2251/19, яке набрало законної сили 03.03.2020 року, задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення зарахування з 24.10.2007 до стажу роботи ОСОБА_1 при призначенні пенсії по інвалідності періоди роботи за 1970 рік по 28.12.1970 - 16 днів; за 1971 рік по 31.08.1971 - 1 день трудового стажу; за 1991 рік - по 20.05.1991 - 4 місяці та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2004, з 01.04.2007 по 24.10.2007. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 24.10.2007 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням періодів роботи за 1970 рік по 28.12.1970 - 16 днів; за 1971 рік по 31.08.1971 - 1 день трудового стажу; за 1991 рік - по 20.05.1991 - 4 місяці та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 31.12.2004, з 01.04.2007 по 24.10.2007.
На звернення позивача з питань виконання вищезазначеного рішення суду та щодо пенсійного забезпечення позивача, відповідач неодноразово надавав відповіді, зокрема листами від 28.08.2020, від 16.02.2021, від 28.07.2021, від 24.09.2021, від 26.08.2021, від 10.01.2022, від 14.08.2023, від 09.11.2023 та від 06.12.2023.
Тобто, позивачу станом на час отримання першої відповіді (28.08.2020) щодо питань виконання рішення суду у справі №300/2251/19 та щодо пенсійного забезпечення позивача вже мало бути відомо про порушення його прав, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
При цьому до суду із цим позовом позивач звернувся тільки 19.02.2024.
Водночас позивач не зазначає коли саме він дізнався про порушення відповідачем його прав, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, позивачем не зазначено причин пропуску строку звернення до суду із цією позовною заявою та не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивачем, всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не додано до позову обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.Керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом:
- подання позовної заяви, в необхідній кількості примірників, в якій уточнити зміст позовних вимог, виклавши чітко і конкретно кожну позовну вимогу, та обставини, на яких вони грунтуються;
- долучення до позовної заяви копій належним чином засвідчених на відповідність їх оригіналу (своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення):
належної якості, довідок виданих ОСОБА_1 , про те, що він дійсно працював з 21.11 по 30.12.1968 р. на посаді будівельника в Будівельно-монтажному управлінні Будинкобудівельного тресту «Київміськбуд» та про те, що він дійсно працював з 24.09.1971 по 25.10.1971 на посаді будівельника в Київському РСУ -1 тресту «Укрсовхозремстрой»;
довідки про підтвердження роботи з 12.03.1970 по 13.11.1970 в колгоспі радянська Україна;
копії всіх сторінок трудової книжки ОСОБА_1 ;
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 КАС України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.