22 лютого 2024 року Справа № 280/8480/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
ухвалити рішення, яким задовольнити даний позов, а саме:
встановити та визнати юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 08.02.2022 по день загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця) ОСОБА_1 в 1/2 частині 15 000 000 грн в сумі 7 500 000 грн;
визнати за ОСОБА_1 соціально-правовий статус щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця) в 1/2 частині 15 000 000 грн в сумі 7 500 000 грн, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в 1/2 частині 15 000 000 грн в сумі 7 500 000 грн відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що проживала у шлюбі з ОСОБА_2 . Фактично вони проживали однією сім'єю від 2017 року, а в 2019 році зареєстрували шлюб, на початку 2022 року вони розірвали шлюб, але фактично продовжували проживати разом без реєстрації шлюбу по день загибелі ОСОБА_2 до 01 квітня 2022 року. Зазначено, що у березні 2022 року ОСОБА_2 пішов до лав ЗСУ та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що відповідач не призначає одноразову грошову допомогу цивільній дружині загиблого військовослужбовця, чим порушує її право, яке гарантоване державою. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8480/23.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року замінено відповідача по справі №280/8480/23 Міністерство оборони України на ІНФОРМАЦІЯ_4.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року зупинено провадження у справі №280/8480/23 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №560/17953/21, що розглядається Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою суду від 30 січня 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 30 січня 2024 року вирішено розгляд адміністративної справи №280/8480/23 продовжити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 лютого 2024 року.
Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22 лютого 2024 року.
21 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд проводити судове засідання у справі №280/8480/23, яке призначено на 22.02.2024 без її участі.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що 14.06.2023 позивач звернулася до відповідача зі зверненням №704/270 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Відповіддю №Ф/5170 від 19.06.2023 позивачу було відмовлено у задоволенні вимог з підстав невідповідності позивача вимогам до осіб, визначених у ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач зазначає, що з моменту розірвання шлюбу позивач припинила свій статус члена сім'ї загиблого ОСОБА_2 та не має правових підстав називатися його дружиною, та вважати себе членом сім'ї загиблого. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 КАС України суд визнав за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.
На підставі матеріалів справи, судом установлено наступні обставини.
Як слідує з матеріалів справи між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03 липня 2020 року було зареєстровано шлюб Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що складено відповідний актовий запис за №152, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.07.2020.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.02.2022, шлюб між чоловіком ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 розірвано, про що 08 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис за №09.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 07.04.2022 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис №645.
В довідці про причину смерті (до форми №106/о №2094, видається для поховання) від 07 квітня 2022 року причиною смерті ОСОБА_2 вказано вибухове поранення з розтрощенням голови.
Згідно Сповіщення №42 від 03.04.2022 №420, кулеметник 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти старший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 11:50 за межами населеного пункту с.Раздольне Великоновосільського району Донецької області під час відбиття ворожої атаки виконуючи бойовий наказ по захисту Батьківщини отримав травму несумісну з життям.
14.06.2023 позивач звернулася до відповідача зі зверненням №704/270 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 №Ф/5170 від 19.06.2023 позивача повідомлено про те, що статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). На момент загибелі ОСОБА_2 1976 р.н., ви не була у шлюбі, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.02.2022. Згідно цього позивач не входить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Позивач вважає, що є особою, яка має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї (дружині) загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, врегульовані Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011).
Статтею 1 Закону №2011 встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 16-3 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного падку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Пунктом "а" ч. 1 ст. 16-2 Закону №2011 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975) п. 3 якого визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Тобто, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців державою гарантовано виплату одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців, які загинули у розмірі, визначеному ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зі змісту зазначених правових приписів видно, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувавсята триває до теперішнього часу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманогоу період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районахїх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Згідно із статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Судом було установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03 липня 2020 року було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.07.2020. Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 08.02.2022, шлюб між чоловіком ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 розірвано, про що 08 лютого 2022 року складено відповідний актовий запис за №09.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 07.04.2022 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис №645.
В довідці про причину смерті (до форми №106/о №2094, видається для поховання) від 07 квітня 2022 року причиною смерті ОСОБА_2 вказано вибухове поранення з розтрощенням голови. Згідно Сповіщення №42 від 03.04.2022 №420, кулеметник 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти старший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 11:50 за межами населеного пункту с.Раздольне Великоновосільського району Донецької області під час відбиття ворожої атаки виконуючи бойовий наказ по захисту Батьківщини отримав травму несумісну з життям.
Як зазначено вище, коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця), а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, станом на дату ухвалення рішення суду у цій справі, факт спільного проживання позивача з померлим однією сім'єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов'язків, або перебування позивача на утриманні (померлого), не є підтвердженим.
Враховуючи зазначене, позивачем не доведено, що вона є членом сім"ї загиблого ОСОБА_2 , відтак, суд вважає, що на неї не поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII та на даний час відсутнє право для подальшого отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Розглядаючи спір щодо протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Аналіз правових норм Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується:
1) членам сім'ї військовослужбовця;
2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Повертаючись до предмета спору цієї справи, необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з моменту розірвання шлюбу позивач припинила свій статус члена сім'ї загиблого ОСОБА_2 та не має правових підстав називатися його дружиною, та вважати себе членом сім'ї загиблого.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та відповідно до вимог Закону № 2011-XII та Порядку № 975.
Оцінку доводам позивача, щодо спільного проживання із загиблим, суд не надає, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Як зазначено у частині 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова