Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 лютого 2024 року Справа№200/435/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ) у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023.
визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023.
зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 70 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023.
Також позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності позивача та його представника (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано таким.
ОСОБА_1 проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 . Протягом спірного періоду позивач не отримував доплат до грошового забезпечення за Постановою № 168.
Для з'ясування причин ненарахування відповідних доплат адвокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом з такого питання.
У відповідь на адвокатський запит, яка оформлена листом від 15.10.2023 № 642/вихзвч/644 повідомлено, що до наказів про виплату додаткової винагороду до 30 тис. або 100 тис. не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення. У якості додатку надано довідку про доходи від 11.10.2023 № 642/5562 та накази командира військової частини про результати проведення службового розслідування.
Позивач зазначає, що протягом спірного періоду (з 01.12.2022 по 31.01.2023) жоден нормативно-правовий акт не визначав позбавлення доплат за Постановою № 168, як вид дисциплінарного стягнення, отже відповідне позбавлення позивача доплат за Постановою № 168 є - протиправним, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою від 25.01.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунені шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 02.02.2024 клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом задоволено. Поновлено позивачу строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою у справі №200/435/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №200/435/24. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України. Витребувано у відповідача докази у справі.
13 лютого 2024 року судом отримано відзив ВЧ НОМЕР_1 , де зазначено про необґрунтованість доводів позивача та викладено прохання у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98 «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» внесено зміни до Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», що затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, а саме «на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України». 25 березня 2022 року Міністром оборони України було прийнято рішення № 248/1298 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, пунктом 10 якої передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 тис. та 70 тис. не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць у якому здійснено таке порушення.
Аналогічне викладено й у п. 9.8 доручення Міністра оборони від 23.06.2022 № 912/з/29.
Наданими власне позивачем письмовими доказами підтверджується, що солдат ОСОБА_1 відмовився від виконання бойового наказу командира в грудні 2022 року та у січні 2023 року, у зв'язку із чим до позивача застосовано дисциплінарну відповідальність у виді «суворої догани» та вирішено позбавити доплат за Постановою № 168.
Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачем не оскаржувались.
Ураховуючи викладене, відповідачем не допущено порушення законодавства та відповідно порушення прав позивача, як військовослужбовця.
Судом установлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 громадянин України, паспорт серія НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не є спірним та підтверджується відомостями військового квитка позивача, що він є військовослужбовцем та перебуває на грошовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно наявної у матеріалах справи відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 15.10.2023 № 642/вихзвч/644 на адвокатський запит адвоката позивача Мандрика В. В. щодо невиплати ВЧ НОМЕР_1 додаткової винагороди повідомлено, що відповідно п. 14 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.06.2018 № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 тис. та 100 тис. не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць у якому здійснено таке порушення.
У додатках до вказаної відповіді рахуються такі документи.
Довідка про доходи ОСОБА_1 , відповідно до якої за грудень 2022 року - січень 2023 року додаткових нарахувань позивач не отримував.
Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.03.2023 № 819 «Про результати проведення службового розслідування», де встановлено, що проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню наказу у грудні 2022 року, зокрема, військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1 та встановлено наступне.
Згідно бойового наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.09.2022 бригада (у якій перебував позивач, прим. суду) виконує завдання у визначеному районі відповідальності.
Внаслідок ворожого обстрілу, який відбувся 29.10.2022 загинуло 11 військовослужбовців 2 десантно-бойового батальйону, 2 потрапило у полон. Ці події призвели до того, що велика кількість людей почала відмовлятись від виконання бойового завдання. Таким чином, склалась ситуація впродовж грудня 2022 року, коли військовослужбовці відмовились від виконання наказів та законних вимог командира, а саме: убути в складі визначених військовослужбовців до району ротних опорних пунктів та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, серед інших, ОСОБА_1 .
Від надання пояснень відмовились, аргументуючи це ст. 63 Конституції України.
Окрім, виконання безпосередньо бойових завдань, військовослужбовцям було запропоновано виконувати загальновійськові обов'язки солдата без аспектів десантно-штурмових дій для забезпечення виконання бойових завдань, а саме: заготівля колод для бліндажу, копання окопів, допомога у забезпеченні процесу мінування, інше. Жодну із даних пропозицій прийнято не було. Даний особовий склад відмовився від будь-яких робіт та виконання обов'язків.
На підставі встановлених фактів при проведенні службового розслідування наказано: у зв'язку із порушенням вимог статей 11, 12, 14, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, гранатометника 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , згідно п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та керуючись ст. 53 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити «Сувору Догану».
Встановити ОСОБА_1 розмір щомісячної премії за грудень 2022 року на рівні 80 % встановленого розміру премії.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та розділу 9.7 телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 щодо врегулювання даних виплат у зв'язку із невиконанням бойового наказу солдата ОСОБА_1 позбавити додаткової винагороди за грудень 2022 року у повному обсязі.
Наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.03.2023 № 699 «Про результати проведення службового розслідування», де встановлено, що проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню наказу у січні 2023 року, зокрема, військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1 та встановлено наступне.
Згідно бойового наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.09.2022 № 6т бригада (у якій перебував позивач, прим.суду) виконує завдання у визначеному районі відповідальності.
Особовий склад 2 десантно-штурмового батальйону виконував бойові завдання в районі відповідальності. Після масованої артилерійської підготовки були понесені втрати підрозділом, у зв'язку із чим особовий склад почав відмовлятись від виконання завдань за призначенням через страх смерті, каліцтва та потрапляння в полон.
Даний особовий склад 2 десантно-штурмового батальйону, зокрема, ОСОБА_1 концентрувався в н.п. Веселий Гай та відмовлявся виконувати завдання. Вказані військовослужбовці відмовлялись виконувати завдання без поважних на те причин.
Від надання пояснень відмовились, аргументуючи це ст. 63 Конституції України.
Окрім цього, даний особовий склад відмовляється виконувати будь-які інші господарчі роботи: копання окопів та бліндажів, заготівля колод для бліндажів, піднос мін для інженерних робіт, заготівля колод для опалення та інші інженерні роботи.
На підставі встановлених фактів при проведенні службового розслідування наказано: у зв'язку із порушенням вимог статей 11, 12, 14, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, гранатометника 3 десантно-штурмового відділення 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , згідно п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та керуючись ст. 53 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити «Сувору Догану».
Встановити ОСОБА_1 розмір премії за січень 2023 року на рівні 80 % встановленого розміру щомісячної премії.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та розділу 9.7 телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 щодо врегулювання даних виплат у зв?язку із невиконанням бойового наказу солдата ОСОБА_1 позбавити додаткової винагороди за січень 2023 року у повному обсязі.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Конституція України.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Стаття 57.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (далі - Закон № 3166, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття8.
2. Міністр як керівник міністерства:
27) підписує накази міністерства;
28) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення;
30) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» від 26.11.2014 № 671 (далі - Положення № 671, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Пункт 10. Міністр:
23) підписує накази Міноборони;
24) дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення;
32) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції та законів України.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 1.
1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов'язок, зокрема, включає: проходження військової служби.
Стаття 2.
1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
2. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;
Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Закон № 548, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Розділ І.
Пункт. 9 Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Пункт. 11. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання.
Пункт 18. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Пункт 19. Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Закон № 551, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Розділ ІІІ.
Дисциплінарні стягнення, що накладаються на військовослужбовців
48. На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 9.
1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
2. До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
3. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у відповідних редакціях, чинних на період спірних правовідносин - грудень 2022 року).
Пункт 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил…, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пункт 1 (у редакції, чинній з 21.01.2023). Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, … виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260, у редакції від 16.08.2022, чинна на момент спірних правовідносин)
Розділ І.
Пункт 2. Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пункт 17. На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
(Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 98 від 01.04.2022 - застосовується з 24.02.2022)
Висновки суду.
Суть спору між сторонами полягає у з'ясуванні правомірності позбавлення позивача доплат за Постановою № 168 у зв'язку із притягненням його до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати бойовий наказ командира.
Вирішуючи такий спір суд виходить з таких міркувань.
Дійсно, виходячи зі змісту преамбули Закону № 551 саме цей Статут визначає види дисциплінарних стягнень і перелік видів дисциплінарних стягнень, що наведений у ст. 48 вказаного закону. Відповідний перелік не містить такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення доплат до грошового забезпечення.
Позаяк, у наказах про проведення службового розслідування від 22.03.2023 № 819 та від 15.03.2023 № 669 підставою для позбавлення позивача доплат за Постановою № 169 вказано розділ 9.7 телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
У вказаній телеграмі викладено рішення (окреме доручення) Міністра оборони України, серед іншого, щодо деяких питань виплат згідно Постанови № 168.
Суд у мотивувальній частині акцентував на нормативному приписі ст. 57 Конституції України щодо обов'язку оприлюднення будь яких нормативно-правових актів, утч підзаконних, що визначають права і обов'язки громадян.
Позивач, перебуваючи у статусі військовослужбовця, має рівні права з громадянами у частині права бути повідомленим про свої права та обов'язки, які встановлюються органами державної влади (п. 18 розділу І Закону № 548).
Суд звертає увагу, що на офіційному сайті Міністерства оброни України відсутній документ з реквізитами: дата прийняття 23.06.2022 за № 912/з/29.
Водночас закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Власне суд не має можливості ознайомитись із вказаним документом з офіційних джерел.
Надалі, відповідно п. 27, 28 ч. 2 ст. 8 Закону № 3166 та пп. 23, 24 п. 10 Положення № 671 міністр, як керівник міністерства: підписує накази міністерства; дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення; здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього та інших законів.
Тобто формою реалізації Міністром оборони України свої владних повноважень є, серед іншого, підписання наказів відповідного міністерства та прийняття обов'язкових до виконання доручень.
Інших зовнішніх форм реалізації владних повноважень ані у Законі № 3166, ані у Положенні № 671 не наведено.
Продовжуючи свої міркування суд зазначає, що доручення - це субординаційне правовідношення між керівником і підлеглим йому службовцем щодо постановки першим другому конкретного завдання управлінсько-службового характеру, визначення основних параметрів його виконання.
З таких підстав суд, висновує, що дорученням «як вказівкою підлеглим виконати певне завдання» не можуть врегульовуватись питання грошового забезпечення військовослужбовців, адже такі питання врегульовуються виключно актами нормативного характеру.
Підсумовуючи зазначене суд констатує правильність твердження представника позивача, що у спірний період (грудень 2022 року - січень 2023 року) спірні правовідносини врегульовувались виключно Постановою № 168.
Наступне питання, що має бути вирішено судом - це з'ясування наявності у позивача права на виплату додаткової винагороди у відповідних розмірах, з урахуванням притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Першочергово суд зазначає, що відповідні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачем не оскаржувались та є чинними.
Постанова № 168 (застосовується у редакції, що була чинна протягом спірного періоду) містила 2 види виплат: до 30 000,00 пропорційно дням військової служби та до 100 000,00 грн. пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах. Третій вид доплат у розмірі 50 000,00 грн. (з 20.01.2023) не стосується позивача.
При цьому у спірний проміжок часу Постанова № 168 містила 2 постійні ознаки, необхідні для виплат - це статус військовослужбовця і введення на території України воєнного стану та індивідуальну (змінну) ознаку - участь у відповідних діях та заходах.
Тобто станом на грудень 2022 року - січень 2023 року усі військовослужбовці мали право на виплату 30 000,00 грн. за Постановою № 168, а ті хто брали безпосередню участь у виконанні бойових завдань та заходів - 100 000,00 грн.
З січня 2023 року Порядок № 260 наказом Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023 (застосовується з 01.02.2023) доповнено новим розділом - XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану»), де вказано, що 30 000,00 грн. отримують військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
Натомість виплата до 100 000,00 грн. встановлювалась лише тим військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Звідси суд вважає, що позивач не має права на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. оскільки він відмовився виконувати бойовий наказ, що підтверджується змістом наказів про проведення службового розслідування від 22.03.2023 № 819 та від 15.03.2023 № 669.
На думку суду, відмова виконувати бойовий наказ є за наслідками тотожною факту неучасті безпосереднім чином у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), що, відповідно, свідчить про відсутність права на виплату додаткової винагороди до 100 000,00 грн.
Щодо додаткової винагороди до 30 000,00 грн. позивач відповідає двом незмінним ознакам Постанови № 168 - має статус військовослужбовця, період воєнного стану триває.
Отже за формальними ознаками позивач має право на 30 000,00 грн. у період з грудня 2022 року по січень 2023 року.
Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не є законною підставою для позбавлення його відповідних виплат (не передбачено жодним чинним на момент спірних правовідносин нормативним актом).
Суд у своїй діяльності керується принципом законності, як невід'ємним елементом принципу верховенства права (правовладдя), відповідно до якого рестрикція/позбавлення будь-якого права має бути обумовлена нормативно.
У трискладовому тесті, застосовному ЄСПЛ при аналізі правомірності втручання першим етапом є тест на законність і якщо втручання не відповідає цьому критерію інші, як то легітимність мети і пропорційність, навіть не аналізуються.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає протиправним обмеження позивача у праві на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 000,00 грн. відповідно до Постанови № 168 за період грудень 2022 року - січень 2023 року, оскільки нормативно це передбачено.
Водночас суд не втручається у правовідносини, що склались між сторонами внаслідок дисциплінарних проваджень, оскільки це не є предметом спору та відповідні правовідносини (щодо накладення дисциплінарних стягнень та нарахування й виплати грошового забезпечення) не є у даному конкретному випадку взаємопов'язаними.
Ураховуючи усе викладене, позов належить задовольнити частково з мотивів та у спосіб, що обґрунтовані судом вище.
Розподіл судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати. Про інші судові витрати суду не заявлено.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ), до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено у повному обсязі - 28.02.2024.
Суддя І.В. Буряк