27 лютого 2024 рокуСправа №160/34498/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо не проведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 - невиплату ОСОБА_1 в день звільнення - 14.12.2023 року грошової компенсації за неотримане в період служби речове майно;
- зобов'язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за речове майно згідно розрахунку довідки від 20.11.2023 №122 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його було звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України, у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів. Однак при звільненні зі служби відповідач не провів повного розрахунку, зокрема, не виплатив компенсацію за неотримане речове майно, чим порушив законодавчі вимоги. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
02.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 03.01.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
11.12.2023 року наказом №168 о/с-23 Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом звільнено 14.12.2023 року з Державної кримінально-виконавчої служби України полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника сектору по роботі з персоналом Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
14.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом із заявою про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Незважаючи на подану позивачем заяву, виплату грошової компенсації за неотримане речове майно на час звільнення позивача не проведено.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон №2011).
Згідно ч.1 ст.9-1 Закону №2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.27 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013 року (далі - Порядок №578, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення).
Згідно п.60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Як встановлено судом відповідачем сформовано довідку №122 від 20.11.2023 року за належні до видачі предмети речового майна, в якій визначено кількість предметів однострою, належних до видачі, за які виплачується грошова компенсація позивачу.
В свою чергу докази виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до довідки №122 від 20.11.2023 року матеріали справи не містять, а також суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-якого доказу на підтвердження виплати вищезазначеної компенсації, або будь-яких доказів щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.
З метою відновлення порушених прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за речове майно згідно довідки №122 від 20.11.2023 року.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 84, код ЄДРПОУ 08681731) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.
Зобов'язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно згідно довідки №122 від 20.11.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський