27 лютого 2024 рокуСправа №160/591/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)", в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)” щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць;
- зобов'язати Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)” здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 18.07.2022 року, із розрахунку 30000 грн. на місяць, з врахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)” щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу;
- зобов'язати Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)” здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 19.07.2022 року по 18.10.2022 року, із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу.
Також позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 17.02.2011 року він проходить службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», має спеціальне звання - старший прапорщик внутрішньої служби. Вважає, що відповідачем не в повному обсязі нарахована та не в повному обсязі виплачена йому додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» від 28.02.2022 року. Враховуючи викладене, вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 08.02.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
13.02.2024 року на адресу суду від Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та не визнає їх в повному обсязі, виходячи із наступного. На виконання вимог Постанови № 168 та враховуючи роз'яснення начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (листи № 3.3-1386/Е від 23.05.2022 року та № 3.3-2025/Е від 15.08.2022 року), начальником ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» було видано наказ № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року та наказ № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року та виплачені позивачу наступні суми: згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 6 210,82 грн. (всього за березень 2022 року - 6 210,82 грн.); згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в розмірі 6 750,54 грн.; згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 1 500,12 грн. (всього за квітень 2022 року - 8 250,66 грн.); згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 9 195,24 грн. (всього за травень 2022 року - 9 195,24 грн.). Стосовно періоду спірних правовідносин щодо виплати додаткової винагороди згідно Постанови № 168, а саме період з 11.03.2022 року по 18.10.2022. що зазначений в адміністративному позові позивача, вказує на наступне. 01.07.2022 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», якою слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», яка набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 01.06.2022 року. Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (з першої до останньої редакції), територіальна громада міста Кривий Ріг - відсутня. На момент судового розгляду даної судової справи, статус міста Кривий Ріг не змінився. Витяги з наказу №75 за різний період на підтвердження викладеного додаються. Отже, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», позивач втратив підстави для отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. передбаченої Постановою №168. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
20.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає наступне. Позивач, зокрема, не погоджується, що відповідно до листів Міністерства юстиції України та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), оскільки вказані листи не є нормою права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Позивач вважає, що йому не нараховано не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у належному розмірі. Таким чином, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 17.02.2011 року ОСОБА_1 проходить службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», має спеціальне звання - старший прапорщик внутрішньої служби.
Згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткової винагороди за період з 11.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 6 210,82 грн.
Всього за березень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 6 210,82 грн.
Згідно наказу № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.04.2022 року по 25.04.2022 року в розмірі 6 750,54 грн.
Згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 1 500,12 грн.
Всього за квітень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 8 250,66 грн.
Згідно наказу № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 9 195,24 грн.
Всього за травень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 9 195,24 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не здійснив в повному обсязі нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 року по 17.10.2022 року.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.
При цьому, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 року «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 11.03.2022 року внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року та доповнено його позицією «Дніпропетровська область».
Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходить службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», що розташована на території Дніпропетровської області.
Також матеріалами справи підтверджується, що за березень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 6 210,82 грн.
За квітень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 8 250,66 грн.
За травень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 9 195,24 грн.
Водночас, з відзиву на позовну заяву вбачається, що вказану доплату нараховано позивачу на виконання вимог Постанови №168 з врахуванням роз'яснення викладеного в листі Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року №38144/16.3.2/32-22.
Суд бере до уваги, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря.
Крім того, у вищевказаному листі Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).
Надаючи оцінку листу Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року №38144/16.3.2/32-22, суд зазначає, що лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.
Отже, посилання відповідача на зазначений лист Мін'юсту не беруться до уваги, оскільки роз'яснення Мінюсту мають рекомендаційний характер.
Разом з тим, суд бере до уваги, що приписами Постанови №168 передбачено щомісячне нарахування додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
Лише 01.07.2022 року постановою КМУ №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, а саме в абзаці першому:… після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".
Постанова №754 про внесення змін стосовно пропорційної виплати додаткової винагороди особам, що несуть служу в установах кримінально-виконавчої служби застосовується з 01.06.2022 року.
З огляду на внесення змін постановою КМУ від 1 липня 2022 року № 754 до п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 право позивача на одержання додаткової винагороди в часовому проміжку звужується до 01.06.2022 року, оскільки відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (з першої до останньої редакції), територіальна громада міста Кривий Ріг - відсутня. На момент судового розгляду даної судової справи, статус міста Кривий Ріг не змінився.
Таким чином, позивач мав право на виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 лише у період з 11.03.2022 року до 01.06.2022 року.
При цьому, зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Розмір додаткової винагороди особам рядового та начальницького складу, які несуть службу в органах та установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2023 року в справа № 260/3564/22, яка є зразковою справою для подібних правовідносин.
Так, згідно з наказами № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року, № 76/ОС-22 від 26.05.2022 року, № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року, № 122/ОС-22 від 17.08.2022 року та витягами з розрахунку до вищезазначених наказів, позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу за березень, квітень та травень 2022 року в розмірі відповідно до фактичної кількості годин несення служби та вартості однієї години.
Отже, виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 у період з 11.03.2022 року до 01.06.2022 року позивачу було нараховано і виплачено в належному розмірі.
Враховуючи викладене, в ході розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року лише в період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, яку останньому було нараховано та виплачено в належному розмірі, що підтверджується матеріалами даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна