27 лютого 2024 рокуСправа №160/15888/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/15888/21 за позовною заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/15888/21, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що на даний час рішення суду в повному обсязі не виконане. Доплата пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 йому не виплачена. Просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення із зобов'язання вчинити певні дії на стягнення коштів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року призначено заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні на 27 лютого 2024 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи вказану заяву по суті суд зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" №33/24-/С-2581 від 07.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року набрало законної сили 30 грудня 2021 року.
25 березня 2022 року позивачем отримано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії (далі - Виконавчий лист).
05 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №68821019 від 25.11.2022 року, разом з якою направлено також виконавчий лист.
Листом від 23.02.2023 року №6012-2982/С-01/8-0400/23 відповідач повідомив, що на виконання вказаного судового рішення перерахунок пенсії позивача проведено. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 року по 31.01.2023 року складає 18590,10 грн. Доплату на виконання рішень суду, винесених на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Враховуючи невиконання боржником рішення суду, позивач звернувся до суду з цією заявою.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Аналогічне за змістом нормативне положення міститься і у ст. 14 та ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку із неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.08.2022 року у справі №П/811/269/17.
За змістом заяви державного виконавця остання просить змінити спосіб виконання судового рішення із зобов'язання вчинити певні дії (виплатити пенсію без зазначення конкретного розміру) на стягнення коштів в конкретному розмірі.
Передусім суд зауважує, що розрахунок належної позивачу суми коштів судом не здійснювався, тому змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити кошти на стягнення конкретної суми коштів, буде змінено рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Вищевикладені положення законодавства України свідчать про обов'язковість до виконання на території України рішень судів, які набрали законної сили, незалежно від формулювання резолютивної частини судового рішення.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі №295/16238/14-а, від 11.11.2020 року у справі №817/628/15.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни.
Суд підкреслює, що кошти Пенсійного фонду України не є власністю або майном ані Пенсійного фонду України як юридичної особи, ані його територіальних підрозділів, включаючи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Отже, звернення до суду з метою зміни способу та порядку виконання рішення суду в імперативному порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не може бути застосовано до коштів Пенсійного фонду України як самостійної фінансово-банківської системи, а отже зміна способу і порядку виконання рішення суду із зобов'язання виплатити пенсію на стягнення пенсійних виплат не узгоджується із правовою природою виникнення вказаних коштів.
Враховуючи вищевикладене, заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення є необґрунтованою, в зв'язку з чим у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 250, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №160/15888/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко