26 лютого 2024 року Справа 160/4593/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.08.2023 №580, в частині що стосується ОСОБА_1 (п. 11 зазначеного наказу);
- поновити солдата ОСОБА_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення (в тому числі додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022 за увесь час призупинення військової служби, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами 1, 2, 5 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
З огляду на зміст позовних вимог, до вказаних спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 233 КЗпП України, а саме тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.08.2023 №580 призупинено військову службу, дію контранку позивача про проходження військової служби у Збройних Силах України.
В порушення вказаних вище вимог позивач звернувся до суду 19.02.2024 згідно із штемпелем канцелярії суду, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, цей позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, шляхом надання до канцелярії суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова