26 лютого 2024 рокуСправа № 160/4563/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати індексації (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, у тому числі розміром 1500 грн;
- збов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, у тому числі розміром 1500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вказана позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником позивача, адвокатом Мозговим Олександром Вікторовичем. Однак, повноваження цього адвоката на ведення справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді від імені позивача не підтверджені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Так, частиною 4 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до пп. 12.4 п. 12 рішення Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України “Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції” від 12.04.2019 №41 (далі - Положення), ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, Положенням від 12.04.2019 №41 передбачено обов'язок адвоката зазначити в ордері назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
У контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.
Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).
З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі “назва органу, в якому надається правова допомога” ордеру на надання правової допомоги.
При цьому, сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначення власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду.
У той же час, зі змісту ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1116046 від 11.02.2024 вбачається, що в графі “назва органу, у якому надається правова допомога” зазначено “судових органах, правоохоронних органах, органах ПФУ, органах влади та місцевого самоврядування”, натомість, всупереч наведеному та вимогам пп. 12.4 п. 12 Положення від 12.04.2019 №41, не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Відтак, представником позивача не підтверджено повноваження діяти саме в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №9901/939/18 (провадження №П/9901/939/18), від 14.12.2018 у справі №9901/847/18 (провадження №П/9901/847/18) та від 08.01.2019 у справі №806/3022/18 (провадження №Зн/9901/82/18).
Наведене вказує на те, що ордер не відповідає встановленим вимогам та не є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката діяти в Дніпропетровському окружному адміністративному суді в якості представника позивача, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення такого адміністративного позову.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова