08 січня 2024 рокуСправа №160/27272/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/27272/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Управління СБУ у Дніпропетровській області, яка полягає у зниженні відсоткового розміру з 15% до 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень зазначених у довідках грошового забезпечення від 01.09.2023 року №55/11/202-684, №55/11/202/685, №55/11/202-686; зобов'язати Управління СБ України у Дніпропетровській області, за результатами отриманих даних про середні данні додаткових видів грошового забезпечення: установити надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі, яка була фактично встановлена позивачу згідно до вимог частини 2 пункту 5 Порядку №45 та зазначена у його грошовому атестаті СБ №000018 від 09.01.2009 року у розмірі - 15%; установити надбавку за особливості проходження служби у середніх розмірах станом на 01.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року, станом на 01.01.2023 року, премію в середніх розмірах станом на 01.01.2023 року; розміри всіх інших складової грошового забезпечення, вказані в довідках від 01.09.2023 року №55/11/202-684, №55/11/202/685 та №55/11/202-686 залишити без змін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку з набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №160/3235/23 відповідачем підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлені довідки від 01.09.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 та 01.01.2023 року за №55/11/202-684, №55/11/202/685, №55/11/202-686 для перерахунку пенсії позивача, в яких безпідставно зменшено розміри надбавки за службу в умовах режимних обмежень 10% та премія встановлена відповідачем у розмірі 10% в довідці за 2023 рік. З такими діями відповідача позивач не погоджується та вважає їх протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27272/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що грошове забезпечення згідно з Інструкцією № 515 виплачується військовослужбовцям СБ України у повній відповідності до Постанови № 704 і окремих або нових, інших ніж передбачених у Постанові № 704 видів грошового забезпечення не передбачає. Розміри надбавки за особливості проходження служби та премії військовослужбовцям СБ України визначались наказами ЦУ СБ України за штатними посадами відповідно до Інструкції СБУ №515 в граничних розмірах в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу системи СБ України. Конкретні розміри окремих додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовцям СБ України встановлюються кожному військовослужбовцю індивідуально наказом відповідного керівника на підставі рапортів начальників структурних підрозділів залежно від напряму діяльності підрозділу, результатів в оперативно-службовій діяльності та в межах фонду грошового забезпечення. Отже розмір грошового забезпечення є індивідуальним і може відрізнятися навіть за аналогічними (відповідними) військовими посадами. Зазначає, якщо на день призначення пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або було введено нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, додаткові види грошового забезпечення установлюються у середніх розмірах відповідно до Постанови №45, Інструкції №515 та Наказів ЦУ СБ про упорядкування грошового забезпечення діяльності відповідних підрозділів системи СБ України, в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення у кошторисі СБ України на відповідний бюджетний рік. Вказує, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень за конкретно визначеною посадою може бути встановлено до 15%, у зв'язку з чим, вимога позивача встановити надбавку у конкретно встановленому відсотковому визначені безпідставна та протиправна.
04.12.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
17.01.2023 року позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області із заявою в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року та на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням положень пункту 4 Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2023 року .
Листом від 26.01.2023 року № 55/11/Ф-57/93 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для видачі оновленої довідки із розрахунку посадового окладу виходячи з розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, встановленого на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2023 року, оскільки посадові оклади, оклади за військовим званням військовослужбовцям Управління СБУ, в тому числі по відповідній посаді, не переглядалися, нові розміри посадових окладів для військовослужбовців урядом не затверджувалися. Крім того зазначено, що діючим законодавством, яке регулює порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не передбачено видача довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на дату, визначену за бажанням пенсіонера.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з позовною заявою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №160/3235/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2023 року для перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2023 року; зобов'язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, з обов'язковим зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2023 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 160/3235/23 скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області оформити та надати до Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області оновлену довідку за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 року № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ від 2017 року № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно вимог підпункту 4 пункту 5 Порядку № 45 (у середніх розмірах), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2023 року та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог, в решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 160/3235/23 залишено без змін.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області виготовило та 05.09.2023 року направило до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_1 .
Відповідно довідки від 01.09.2023 року №55/11/202-684 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) Головний спеціаліст становить: посадовий оклад - 7570,00 грн.; оклад за військовим званням 1680,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 4625,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 40% - 5550,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 757,00 грн. премія 10% - 757,00 грн.
Відповідно довідки від 01.09.2023 року №55/11/202/685 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) Головний спеціаліст становить: посадовий оклад - 8170,00 грн.; оклад за військовим званням 1820,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 4995,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 37% - 5544,45 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 817,00 грн.; премія 10% - 817,00 грн.
Відповідно довідки від 01.09.2023 року №55/11/202/686 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) Головний спеціаліст становить: посадовий оклад - 9660,00 грн.; оклад за військовим званням 2150,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 5905,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 72% - 12754,80 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 966,00 грн.; премія 10% - 966,00 грн.
21.09.2023 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, в якому просив повідомити, на підставі яких норм чинного законодавства зменшено розмір додаткових грошового забезпечення, а саме розміру за службу в умовах режимних обмежень з 15% до 10%.
Листом від 26.09.2023 року № 55/11/Ф-34/73 відповідач повідомив позивача, що надбавка за особливості проходження військової служби, може бути встановлена від 1% до 100%. Військовослужбовці Управління, за аналогічною посадою з якої позивач звільнився на пенсію, отримують надбавку за службу в умовах режимного обмеження в розмірі 10 відсотків від посадового окладу. Під час перерахунку пенсій згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 в довідках про розмір грошового забезпечення зазначаються інші щомісячні надбавки та доплати у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсій за відповідною посадою. Враховуючи зазначене, розмір грошового забезпечення, що зазначений в довідках про розмір грошового забезпечення від 01.09.2023 №№ 55/11/202-684, 55/11/202-685 на ім'я позивача відповідає розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та 01.01.2021, який отримував діючий військовослужбовець Управління по аналогічній посаді, яку позивач займав перед звільненням.
Відповідно до програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № №160/20462/22 від 09 березня 2023 року позовні вимоги позивача задоволено частково; визнано протиправною відмову Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області у виготовленні та направленні нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, викладену у листі від 15.08.2022 року №55/11/Ф-286/577; зобов'язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби 16% (50% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років); надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% (від посадового окладу); премія 10%. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі № 160/20462/22 залишено без змін.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області 22.09.2023 року виготовило та направило до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_1 станом на 01.01.2018, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) головний спеціаліст: посадовий оклад - 6340,00 грн.; оклад за військовим званням 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 3875,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 16% - 1860,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 951,00 грн.; премія 10% - 634,00 грн.
Листом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області №55/11/202-731 від 28.09.2023 року повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про те, що довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 01.09.2023 була помилково направлена, а тому таку довідку вважати недійсною.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відсоткового зменшення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливості проходження служби, премії, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою № 45.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої зобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Постановою № 103 було внесено низку змін до Порядку № 45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку № 45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
09.06.2022 року Великою палатою Верховного Суду прийнято постанову по справі № 520/2098/19 провадження № 11-325апп21, якою вказано, що суди у період чинності пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин та зобов'язав Харківський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вичиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Таким чином, процесуальним законом чітко визначено обставини, які мають для адміністративного суду преюдиційне значення.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № №160/20462/22 від 09 березня 2023 року було визнано право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% (від посадового окладу).
Також, судом встановлено, що позивачу встановлено надбавку за службу в умовах режимних обмежень на рівні 15% у довідках про розмір грошового забезпечення від 18.05.2012 року, 27.08.2020 року, 13.04.2023 року, 07.08.2023 року та грошовий атестат позивача містить інформацію про встановлену надбавку за таємність на рівні 15%.
В свою чергу, відповідачем не зазначено та не надано жодного доказу того, що розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень за посадою яку обіймав позивач зазнала змін, що розмір надбавки залежить виключно від посади та не залежить від рівня доступу до державної таємниці.
Отже, дії відповідача, які полягають у зниженні відсоткового розміру з 15% до 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень зазначених у довідках грошового забезпечення від 01.09.2023 року №55/11/202-684, №55/11/202/685 є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зниження відсоткового розміру з 15% до 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливості проходження служби та премії у довідці грошового забезпечення від 01.09.2023 року №55/11/202-686 виданій станом на 01.01.2023 року, суд зазначає наступне.
Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі №160/3235/23, якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області оформити та надати до Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області оновлену довідку за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року відповідачем 05.09.2023 року направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення відносно позивача, зокрема довідку від 01.09.2023 року №55/11/202/686 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
В подальшому листом відповідача №55/11/202-731 від 28.09.2023 року повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про те, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 01.09.2023 була помилково направлена, у зв'язку з чим вважати таку довідку недійсною.
Отже, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року на момент подання позовної заяви до суду та розгляду даної справи судом є недійсною, відповідно суд не може оцінювати правомірність зазначених у ній складових та їх розмір.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління СБ України у Дніпропетровській області, за результатами отриманих даних про середні данні додаткових видів грошового забезпечення установити надбавку за особливості проходження служби у середніх розмірах станом на 01.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 5 Порядку №45 врегульовані питання врахування для перерахунку пенсій грошового забезпечення в розмірах, встановлених за відповідною посадою (посадами), з урахуванням певних його видів, зокрема, інших щомісячних надбавок, доплат (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Позивачем, в обґрунтування позовних вимог в цій частині зазначено, що незважаючи на щорічне збільшення фінансового забезпечення СБУ, розмір такої надбавки зменшується та зазначає про відсутність доказів які підтверджують фактичні розміри додаткових видів грошового забезпечення для встановлення середніх розмірів, що враховуються для перерахунку пенсії.
В свою чергу, судом встановлено, що у складових довідок від 01.09.2023 року №55/11/202/684 та №55/11/202/685 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021 визначена надбавка за особливості проходження служби, яка становить 40 % та 37% відповідно.
При цьому, суд наголошує, що надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями СБ України установлюється у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, з огляду на що не є сталою величною та залежить від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Таким чином, доводи позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями. Зокрема, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією від 17.10.2023 року.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 536,80 грн.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 25.12.2023 року по 07.01.2024 рок, рішення ухвалено 08.01.2024 року у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23, ЄДРПОУ 20001496) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, які полягають у зниженні відсоткового розміру з 15% до 10% надбавки за службу в умовах режимних обмежень зазначених у довідках грошового забезпечення від 01.09.2023 року №55/11/202-684 та №55/11/202/685.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області встановити надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% у довідках грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданих станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська