Номер провадження 22-ц/821/450/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/3113/23 Категорія: на ухвалу Баронін Д.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
27 лютого 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіНовіков О.М., Гончар Н.І.
секретар Широкова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Попової І.П. на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 про призначення експертизи (повний текст складено 23.11.2023, суддя в суді першої інстанції Баронін Д.Б.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою,
у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити порядок користування співвласниками домоволодінням та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи про наявність відповідного спору.
Разом із позовом позивачем подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, в якому вказано на необхідність застосування спеціальних знань експерта у сфері будівництва та землевпорядкування з метою визначення варіантів розподілу спірних домоволодіння та земельної ділянки.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 вищевказане клопотання позивача задоволено та призначено у даній справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої посталено такі питання:
1. Які можливі варіанти розподілу порядку користування домоволодінням, що є об'єктом права спільної часткової власності сторін (реєстраційний номер - 928958671249) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і складається з таких складових частин: житловий будинок з прибудовою, «А-1», «а» - загальна площа “2.8 кв.м, житлова площа - 30.8 кв.м; літня кухня «Б»; сарай «61»; сарай «В»; погріб «Е»; вбиральня «Д»; огорожа №1 та 2; водоколонка №3, відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 1/3 частина, ОСОБА_2 2/3 частини) та вимог нормативно-правових актів?
2. Які можливі варіанти розподілу порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та має загальну площу 0,2483 га, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, і наступний склад угідь: рілля - 0,1634 га; прибудинкова територія - 0,0692 га; капітальна - 0,0092 га; капітальна - 0.0035 га; капітальна - 0,0030 га, відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_1 1/3 частина, ОСОБА_2 2/3 частини), вимог нормативно-правових актів та з урахуванням розташування належних сторонам часток домоволодіння, що можуть перебувати в їх користуванні?
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Попова І.П. 23.01.2024 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у призначенні експертизи. В обґрунтування вказано на те, що позивач не проживає у спірному будинку та не несе витрат з його утримання. Позивач не довела наявності спору між сторонами справи щодо порядку користування спільним майном. Під час розгляду іншої справи №707/1545/17 у спорі між цими ж сторонами про виділ частки із спільної часткової власності та припинення права спільної власності уже проводилася судова експертиза для визначення можливостей розподілу спірних домоволодіння та земельної ділянки та складено висновок експерта від 22.05.2018. Позивач у цій справі вказує, що за таким висновком не можливо виділити в натурі частки співвласників, однак не враховує, що предметом розгляду у справі, в якій складено висновок експерта від 22.05.2018, було питання поділу спірного домоволодіння. Позивач приховала від суду ту обставину, що за висновком експерта від 22.05.2018 ряд прибудов здійснено самовільно, технічний стан будівель є незадовільним ще станом на 2018 рік, отже спірне домоволодіння розподілити без перебудови виявилося неможливим. Предметом спору у даній справі є вимоги про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою у той час, як на вирішення експертизи поставлено питання про варіанти розподілу спільного майна, що складає інший предмет доведення. Суд не поставив перед експертом питання про фактичну можливість встановити порядок користування спільним майном, зважаючи на його неподільність.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Гончар Л.В. заперечила проти вимог скаржника, вказавши на їх необґрунтованість.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Предметом позову у справі є вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , які є співвласниками вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
За такого правового регулювання процесуальним обов'язком суду є дослідження поданих стороною доказів, зокрема, у цій справі - щодо встановлення можливих варіантів порядку користування співвласниками житловим будинком та земельною ділянкою, перевірити такі докази, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі, а у випадку незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.
Зазначеного правового висновку дійшов ВС у постанові від 20.05.2020 у справі №573/1677/18.
Крім того, згідно положень ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Також у п.17 постанови Пленум ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» судам роз'яснено, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
У даному випадку предметом позову є вимоги про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, отже, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, правильно виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини, враховуючи предмет доказування, неможливо.
Таким чином мають бути відхилені апеляційні посилання скаржника на те, що позивач не проживає у спірному будинку та не несе витрат з його утримання, а також не довела наявності спору між сторонами справи щодо порядку користування спільним майном, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність підстав для призначення судової експертизи для визначення технічно-можливого порядку користування нерухомим майном, що належить сторонам, як співвласникам. Крім того, позиції сторін справи щодо заявлених позовних вимог підтверджують відсутність згоди щодо того, яким саме чином співвласники можуть спільно використовувати свою власність, враховуючи права та інтереси один одного.
Не можна погодитися з посиланнями скаржника на те, що під час розгляду іншої справи №707/1545/17 у спорі між цими ж сторонами було складено висновок експерта від 22.05.2018, яким встановлено, що не можливо виділити в натурі частки співвласників та те, що ряд прибудов здійснено самовільно, а технічний стан будівель є незадовільним, адже за обставин цієї справи позовні вимоги стосуються визначення можливого для співвласників порядку користування нерухомим майном, враховуючи їх частки у праві власності на нього, тобто предмет спору в цій справі є відмінним від справи №707/1545/17. Також слід врахувати, що висновок експерта, на який вказує скаржник, складено у травні 2018 року, у той час як позовні вимоги в цій справі заявлено у жовтні 2023 року, отже спірне домоволодіння за 5 років могло бути відремонтоване чи перебудоване, іншими словами могло зазнати змін у порівнянні з тим його станом, який оцінювався експертом у 2018 році.
Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що предметом спору у даній справі є вимоги про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою у той час, як на вирішення експертизи поставлено питання про варіанти розподілу спільного майна, адже в оскарженій ухвалі суду питання експерту сформульовано таким чином, що відповіді на них стосуватимуться визначення саме встановлення порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою, що є об'єктом права спільної часткової власності сторін.
Міркування скаржника про те, що суд не поставив перед експертом питання про фактичну можливість встановити порядок користування спільним майном, зважаючи на його неподільність, не свідчать про те, що експерт у дослідницькій частині висновку не зможе обґрунтувати неможливість відповіді на поставлені судом питання у зв'язку з технічною неможливістю забезпечити окреме користування спільним майном для сторін у справі.
Зазначення в оскаржуваній ухвалі суду слова «розподілу» порядку користування домоволодінням можливо усунути шляхом виправлення судом описки тощо.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 про призначення експертизи у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття, подальшому провадженню не перешкоджає та касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 28.02. 2024.
Суддя-доповідач
Судді