Справа № 530/538/23 Номер провадження 11-кп/814/886/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
20 лютого 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового розгляду ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальне провадження № 12023175490000068 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.08.2023 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , без місця реєстрації , українка, громадянка України, освіта базова загальна середня, непрацююча, незаміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, перебуває у статусі матері одиначки , раніше не судима,-
визнана винною у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 150 ( сто п'ятдесят ) годин громадських робіт .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
24.03.2023 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи на території дитячого майданчика, розташованого по вул. Миру в с. Арсенівка Полтавського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки із ОСОБА_8 , умисно завдала останній не менше трьох ударів кулаком правої руки в область голови, внаслідок чого спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодженні у вигляді садна в області лівої брови, забиття м'яких тканин голови, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №98 від 13.04.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Обвинуваченою подана апеляційна скарга, в якій просить вирок суду змінити та призначити їй покарання у виді штрафу у визначеному судом розмірі. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Такі вимоги апелянт аргументувала, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, 11-ти та 5 - ти років, ніде не працює, має статус матері одиначки, постійно займаюсь вихованням дітей та їх доглядом, не має можливості залишати дітей на 4 години кожного дня для відбуття громадських робіт.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачена в судовому засіданні просила задовольнити її апеляційну скаргу та доповнила, що в даний час переїхала на постійне мі сце проживання в м. Полтава, влаштувалась на роботу, а тому має можливість виплатити штраф та утримувати дітей.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, заслухавши обвинувачену та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів пришла до натупного висновку..
Судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження були досліджені в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, доведеність винуватості та кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України сторонами та учасниками судового розгляду не оспорюються, а тому відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
При призначені обвинуваченій покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого, а саме те, що дане діяння, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як проступок, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на утриманні має двох малолітніх дітей, має статус матері одиначки, прийняв до уваги обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, а саме повне визнання своєї вини і активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, тобто врахував всі загальні засади призначення покарань, передбачених ст.65 КК України.
Крім цього, суд при призначенні обвинуваченій покарання врахував і обставини, які не передбачені положеннями ст. 65 КК України, а саме не відшкодування завданої шкоди потерпілій, не принесення вибачення потерпілій, не явка в судові засідання.
Колегія суддів обговоривши всі наведені судом першої інстанції обставини, які були враховані при призначенні покарання, вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався положень ст. 65 КК України призначивши обвинуваченій суворе покарання.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вказавши на наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з врахуванням особи обвиваченої, яка раніше не судима, на утриманні має двох малолітніх дітей, одній з двох тільки 5 років, мати одиночка, призначив обвинуваченій покарання у виді громадських робіт, що ставить обвинувачену у скрутне становище пов'язане з вихованням та утриманням двох малолітніх дітей.
При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував мотиву вчинення обвинуваченою кримінального проступку, а саме те, що обвинувачена вчинила стосовно потерпілої інкриміновані їй дії захищаючи інтереси своїх малолітніх дітей.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваеної мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 125 КК України, тим самим задовольнивши апеляційні вимоги обвинуваченої, з якими погодилась і сторона обвинувачення.
Керуючись ст. ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.08.2023 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити.
ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4