Справа № 541/3040/23 Номер провадження 22-ц/814/1174/24Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О.М Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
22 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шимка А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПП ім.. ОСОБА_2 - адвоката Жаги Едуарда Григоровича на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Вірченко О.М., повний текст судового рішення виготовлено 30 жовтня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського, третя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, скасування державної реєстрації права оренди та стягнення заборгованості, -
Зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства імені Зубковського про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, скасування державної реєстрації права оренди та стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1929 га з кадастровим номером 5323289600:00:003:0067, розташованої на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. 26 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП ім. Зубковського було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. В порушення вимог п. 4.2. договору відповідачем не оплачується користування земельною ділянкою з 01 січня 2022 року, що є істотним порушенням прав орендодавця, оскільки орендар мав обов'язок оплатити користування земельною ділянкою за 2022 рік до 15 січня 2023 року. У зв'язку із простроченням орендної плати за 2022 рік протягом шести місяців на підставі п. 8.6. договору ОСОБА_1 реалізував своє право на односторонню відмову від вказаного договору.
27 червня 2023 року ПП ім.. Зубковського було направлено повідомлення про односторонню відмову від договору оренди земельної ділянки, який є припиненим 27 червня 2023 року, а також претензію щодо необхідності сплати заборгованості за договором.
29 червня 2023 року вказаний лист відповідачем отримано, жодних дій щодо виплати заборгованості за договором він не вчинив та не надав відповідь на отримані претензію і повідомлення про односторонню відмову від договору.
З метою припинення права оренди земельної ділянки у зв'язку із односторонньою відмовою від договору ОСОБА_1 11 серпня 2023 року звернувся із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К.В., однак останнім відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача у зв'язку із необхідністю встановлення факту припинення договору оренди в односторонньому порядку судом. Вичерпавши всі позасудові способи захисту прав, з метою стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, визнання його припиненим та скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду за захистом свого права власності.
Просив визнати припиненим договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року, укладений між ним та відповідачем; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП ім. Зубковського; припинити право оренди ПП ім. Зубковського на земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:003:0067; стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних витрат в розмірі 16595,36 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року позов до Приватного підприємства ім. Зубковського, третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчо гокомітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович, про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, скасування державної реєстрації права оренди та стягнення заборгованості задоволено.
Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5323289600:00:003:0067), укладений 26 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством імені Зубковського, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35737840; дата державної реєстрації 27 лютого 2020 року, внесеним на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51402283 від 02 березня 2020 року, у зв'язку із односторонньою відмовою від 27 червня 2023 року.
Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5323289600:00:003:0067) за Приватним підприємством імені Зубковського, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35737840; дата державної реєстрації 27 лютого 2020 року, внесеним на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51402283 від 02 березня 2020 року.
Припинено право оренди Приватного підприємства імені Зубковського на земельну ділянку з кадастровим номером 5323289600:00:003:0067, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35737840; дата державної реєстрації 27 лютого 2020 року, внесеним на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51402283 від 02 березня 2020 року.
Стягнуто з Приватного підприємства імені Зубковського на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року в розмірі 7 206 (сім тисяч двісті шість) 20 грн, з яких: 1 955,00 грн пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 126,56 грн 3% річних, 430,06 грн інфляційні нарахування на суму боргу, 4 694,58 грн борг за користування земельною ділянкою у період з 01 січня 2023 року по 27 червня 2023 року.
Стягнуто з Приватного підприємства ім.Зубковського на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та на підставі умов договору оренди земельної ділянки, узгоджених між сторонами, мав право на одностороннє розірвання договору оренди. Позивачем були вичерпані усі позасудові способи захисту своїх прав, а його вимоги ґрунтуються на законі та на умовах договору оренди земельної ділянки.
Суд першої інстанції зазначив, що договір є припиненим 27 червня 2023 року у зв'язку із односторонньою відмовою позивача на підставі п. 8.6. договору. Строк оплати за користування земельною ділянкою у 2022 році сплив 15 січня 2023 року.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ПП ім.. ОСОБА_2 - адвокат Жага Едуард Григорович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством імені Зубковського, не може бути розірваний в односторонньому порядку, оскільки орендна плата виплачена в повному обсязі, що підтверджується відповідними доказами.
Зазначає, що за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.
Вказує, що ПП ім.. Зубковського протягом 2018 -2021 років належним чином виконувало зобов'язання з виплати позивачеві орендної плати, сплачуючи йому у передбачені договором строки. Відповідач порушив строк виплати орендної плати за 2022 рік, проте це порушення разового характеру.
У зв'язку з вищевикладеним, відсутні правові підставі для розірвання договору оренди землі від 26 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ім.. Зубковського, оскільки орендар не порушував жодних прав орендодавця визначених законом та договором, в тому числі дотримувався положень встановлених пунктом 4.2 договору.
Також апелянт зазначає, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості за користування орендарем земельною ділянкою не передбачено договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року та не відповідає вимогам законодавства.
27.12.2023 року на адресу Полтавського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Шимко А.Р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шимка А.Р., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2018 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 2,1929 га, яка розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер 5323289600:00:003:0067, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).
26 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП ім. Зубковського було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки б/н (а.с. 18-19).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вказаний договір зареєстровано 27 лютого 2020 року, номер запису про інше речове право: 35737840 (а.с. 15).
Відповідно до п. 4.1 договору, за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 14,5 % за рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.2. цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64757,85 грн.
П. 4.2. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату протягом строку дії цього договору в строк з 15 січня поточного року по 15 січня наступного.
У відповідності з п. 8.4 договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ім. Зубковського, його розірвання в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених цим договором. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є підстави, визначені цим договором.
Згідно з п. 8.6. вказаного договору сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору за ініціативою орендодавця допускається у випадках: несплати орендарем орендної плати протягом 6 місяців з дня закінчення строку платежу; використання орендарем земельної ділянки не за призначенням.
27 червня 2023 року на адресу ПП ім.. Зубковського було направлено повідомлення про односторонню відмову від договору оренди земельної ділянки, який є припиненим 27 червня 2023 року, а також претензію щодо необхідності сплати заборгованості за договором.
29 червня 2023 року вказаний лист відповідачем отримано, однак відповіді надано не було.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та на підставі умов договору оренди земельної ділянки, узгоджених між сторонами, мав право на одностороннє розірвання договору оренди. Позивачем були вичерпані усі позасудові способи захисту своїх прав, а його вимоги ґрунтуються на законі та на умовах договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду не вірним з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЗУ «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Закон України «Про оренду землі» визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а саме підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому вказано, що систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження №12-201гс18) сформульовано такий правовий висновок, а саме враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі №6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».
Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021року у справі №689/1101/18 (провадження №61-10292св20), від 27 жовтня 2021року у справі №573/1833/20 (провадження №61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі №341/609/20 (провадження №61-10091св 21), від 24 листопада 2021року у справі №357/15284/18 (провадження №61-13518св21), від 08 грудня 2021року у справі №357/452/21 (провадження № 61-7721св21).
З метою забезпечення сталості та єдності судової практики суд першої інстанції під час ухвалення рішення у справі не врахував зазначені правові висновки суду касаційної інстанції (ухвалені у подібних правовідносинах), наведені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №587/111/15-ц (провадження №61-2856св18), від 12 червня 2019 року у справі №587/104/15-ц (провадження №61-6289св18), від 11 вересня 2019 року у справі №292/129/16-ц (провадження №61-6814св18), від 29 червня 2022 року у справі №484/4238/20 (провадження №61-10866св21)
Колегія суддів зазначає, що п.4.2 договору оренди від 26 вересня 2018 року передбачено, що орендар сплачує орендну плату протягом строку дії цього договору в строк з 15 січня поточного року по 15 січня наступного.
Пунктом 8.6. договору передбачено, що дострокове розірвання цього договору за ініціативою орендодавця допускається у випадках: - несплати орендарем орендної плати протягом 6 (шести) місяців з дня закінчення строку платежу (а.с.18-19).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомості про видачу коштів за оренду земельного паю за 2022 рік, ОСОБА_1 26.06.2023 року отримав орендну плату у розмірі 18 233 грн. та поставив свій підпис про одержання. Окрім того, даний факт підтверджується картою розрахунку № 6856 за січень 2022р. - грудень 2023р., в якому також зазначено, що ОСОБА_1 26.06.2023 року отримав орендну плату в розмірі 18 233 грн. (а.с.44-45).
Таким чином, з огляду на п.4.2 та п.8.6 договору оренди дострокове розірвання договору оренди відповідно до умов викладених в п.8.6 договору можливо було б якщо орендар сплатив кошти після 15 липня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП ім.. Зубковського не може бути розірваний в односторонньому порядку, оскільки орендна плата виплачена в повному обсязі та в терміни обумовлені умовами договору оренди який позивачем не оскаржено.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 рокуз ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 141, 367, п.2 ч.1 ст. 374, п.3, 4 ч.1 ст. 376, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ПП ім.. ОСОБА_2 - адвоката Жаги Едуарда Григоровича - задовольнити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського, третя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, скасування державної реєстрації права оренди та стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства імені Зубковського судовий збір у розмірі 3220,80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2024 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді П.С. Абрамов
Т.В. Одринська