Справа № 161/6308/23 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/251/24 Доповідач: Данилюк В. А.
20 лютого 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Черняк О. В.,
з участю:
представника відповідача Ковальчук О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської громади» про визнання дій суб'єкта правовідносин протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2023 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської громади» про визнання дій суб'єкта правовідносин протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2023 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Медичне об'єднання Луцької міської громади» про визнання дій суб'єкта правовідносин протиправними та зобов'язання вчинити дії закрито.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, вважає, що в ухвалі не розкрито суть кожної з позовних вимог, не наведені приклади їх неактуальності чи безглуздості чи нераціональності, тому така ухвала є перешкоджанням подальшому провадженню у справі, просить скасувати ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач КП «Медичне об'єднання Луцької міської громади» вказує, що позивачу не було відмовлено у направленні на МСЕК в цілому, вказано на можливість такого направлення з підстав надання відповідних підтверджуючих документів та проходження комісії. За результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 30.01.2023 року та у зв'язку з тим, що у позивача наявний увесь пакет документів, строк дії яких не закінчився 17.02.2023 року було прийнято рішення про направлення ОСОБА_1 на МСЕК. Просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, заслухавши думку представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмету спору, що є підставою для застосування п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Судом та матеріалами справи встановлено, що в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору, так як відповідач вчинив дії, які були предметом спору.
Предметом спору у даній справі є, на думку позивача, ненаправлення його на МСЕК та зобов'язання відповідача вчинити такі дії. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем такі дії вчинені, що підтверджується відміткою в журналі записів висновків лікарсько-консультативної комісії, записом від 17.02.2023 року в амбулаторній карті позивача, який підтверджує причину візиту - направлення на МСЕК, а також повідомлення від МСЕКу від 24.02.2023 року про рішення стосовно огляду позивача після проходження даної комісії.
За результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 30.01.2023 року та у зв'язку з тим, що у позивача наявний увесь пакет документів, строк дії яких не закінчився 17.02.2023 року було прийнято рішення про направлення ОСОБА_1 на МСЕК.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зазначено, що підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що мотиви суду першої інстанції є обґрунтованими та відповідають вимогам закону, а наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2023 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий
Судді :