СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18319/23
пр. № 1-кп/759/804/24
28 лютого 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2023 за № 12023105080001137, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув вищу освіту, працює у СП «Київські теплові мережі» на посаді майстра по обслуговуванню теплоенергетичного обладнання, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 07.04.2023 Солом'янським районним судом міста Києва за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн, який сплачено 27.07.2023,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, сприяючи у підробленні офіційних документів, надав невстановленій особі необхідні дані: фотокартку, свої анкетні дані та грошові кошти для бланку посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.04.2023, видане ТСЦ № 1242, чим повторно вчинив пособництво в підробленні документу, який видається установою та надає право керувати транспортними засобами, з метою подальшого використання.
ОСОБА_3 , не маючи посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обороті на території України, повторно звернувся до невстановленої особи з проханням посприяти скорішому отриманню ним вказаного офіційного документу. Коли невстановлена особа погодилась допомогти ОСОБА_3 , то останній, з метою виконання свого злочинного умислу, в невстановлені слідством час та місці, надав вказаній невстановленій слідством особі власну фотокартку, свої анкетні дані та грошові кошти для бланку посвідчення водія, чим повторно вчинив пособництво в підробленні документа, який видається установою та надає право керувати транспортними засобами, отримавши, у подальшому, завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.04.2023, видане ТСЦ № 1242 на його ім'я.
Після цього, невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія № НОМЕР_2 від 12.04.2023, видане TCЦ № 1242 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У подальшому, невстановлена слідством особа (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), перебуваючи у м. Дніпро, біля «МакДональдз», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 128, у невстановлений час, передала ОСОБА_3 підроблений офіційний документ: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.04.2023, видане ТСЦ № 1242.
Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1994 № 340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке, відповідно до п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та у подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС станом на 03.06.2023 в Єдиному державному реєстрі МВС інформація про видачу посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутня.
Згідно з інформації наданої територіальним сервісним центром МВС 1241, станом на 02.08.2023 посвідчення водія серії НОМЕР_1 не видавалось.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № СЕ-19/111-23/27598-ДД від 06.06.2023 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.04.2023 на ім'я ОСОБА_3 не відповідає за способом друку та спеціальним елементам захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Крім того, ОСОБА_3 28.05.2023 приблизно о 14 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом - мотоциклом марки «HONDA CBF 600», н.з. НОМЕР_3 , по вул. Берковецька, 6-В у м. Києві, був зупинений працівником поліції, який, згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень i житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», попросив пред'явити документи. Після цього, ОСОБА_3 , діючи з метою реалізації свого злочинного умислу на використання завідомо підробленого документа, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12.04.2023, виданого нібито на його ім'я, використав завідомо підроблений документ, який видається установою та надає право, пред'явивши працівнику поліції дане посвідчення, достовірно знаючи, що воно підроблене. У подальшому, вказане посвідчення водія було вилучено працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: повторному пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою його використання іншою особою, та використанні завідомо підробленого документа.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 20.09.2023, яка укладена між прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України.
Відповідно до умов даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації, а саме: ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, а також узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання, остаточне покарання призначити у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, із застосуванням ст. 75, 76 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. В угоді зазначена дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, вказуючи, що вона відповідає вимогам КПК України. Також просив стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати, які складаються з вартості проведення судової експертизи. Речові докази, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , яке зберігається при матеріалах справи - залишити у матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
У підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , згідно із ст.12 КК України, є кримінальними проступками.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставин та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання. Зобов'язується у повному обсязі виконати обов'язки, взяті за угодою.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором ОСОБА_4 , характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Також суд у відповідності вимог до ч. 9 ст. 100 КПК України вирішує питання про речові докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 373, 374, 376, 472, 474-476 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 вересня 2023 року, укладену між прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за:
- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 1434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн 00 к.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1