Справа № 524/586/24
Провадження №1-кп/524/282/24
27.02.2024 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023170500002030, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сіренки Глобинського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого підсобним робітником в ТОВ «ТЕПЛА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,
встановив:
До Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170500002030, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати обвинуваченого та його захисника.
Крім того, заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , посилаючись на те, що відповідно до ст.. 12 КПК України злочини, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, покарання за які відповідно передбачено: за ч.2 ст. 307 КК України від шести до десяти років з конфіскацією майна, ч.3 ст. 307 КК України від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки не відпали ризики, що передбачені вище вказаною статею.
Захисник та обвинувачений вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, та заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Адвокат ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, офіційно працює, на утриманні має малолітню дитину - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відвідує садочок та стоїть на обліку у сімейного лікаря. Окрім цього, захисник ОСОБА_4 пояснив, що ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20.10.2023 року застосовано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн. та покладено обов'язки. Батьками ОСОБА_5 вказана сума застави була внесена. Обов'язків, які були визначені ухвалою суду ОСОБА_5 не порушував, нового кримінального злочину не вчиняв. З клопотанням про повернення застави не звертались.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Автозаводському районному суду м.Кременчука.
Враховуючи те, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обставини провадження не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні, судом колегіально або судом присяжних.
Відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінальне провадження може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання.
При вирішенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Доказів того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, прокурором не надано. Доказів того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю прокурором також не надано, а тому даний ризик є не доведеним.
Прокурор вказує на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, оскільки останній офіційно не працевлаштований та за даними отримані під час досудового розслідування отримував дохід від злочинної діяльності пов'язаної із незаконним збутом психотропним речовин. Вказаний ризик є лише припущенням прокурора. Так, в самому обвинувальному акті, під час його складання, де зазначено анкетні відомості, що затверджений прокурором, вказано, що ОСОБА_5 працює підсобним робітником в ТОВ «ТЕПЛА». Інформації про те, що ОСОБА_5 обвинувачується в інших кримінальних правопорушеннях, суду не надана.
Окрім цього, прокурор вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, проте, як в обвинувальному акті, так і з документів, що долучені захисником, вбачається, що у ОСОБА_5 на утриманні є малолітня дитина - донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків також не доведений прокурором.
Запобіжний захід може застосовуватися лише з метою запобігання спробам вчинення дій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК. Отже, сторона обвинувачення може ініціювати обрання запобіжного заходу лише у зв'язку з необхідністю запобігання спробам особи, які мають виявлятися в реальних діях, а не через їх уявну можливість вчинення чи у припущеннях таких дій у майбутньому. Якщо дослівно тлумачити термін «запобігання спробам», то за змістом воно є тотожним поняттю «припинення розпочатої дії». Умовно його можна вважати співмірним з категорією «замах», що застосовується у визначенні стадій вчинення злочину, та вважається вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на настання наслідків, у цьому випадку визначених у ч. 1 ст. 177 КПК.
Тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
ОСОБА_5 народився в с. Сіренки Глобинського району, Полтавської області, громадянин України, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий.
Стороною обвинувачення, не було доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Твердження прокурора про необхідність обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою для запобігання ризикам, вказаним у ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20.10.2023 року застосовано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн.
На виконання вказаної ухвали було внесено заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн.
Станом на день розгляду клопотання, діє обраний раніше ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, який на час розгляду клопотання не був скасований, чи припинений. З клопотанням про заміну запобіжного заходу, в тому числі про зміну або покладання додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання в порядку ст. 200 КПК України прокурор до суду не звертався.
Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне в клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити.
Керуючись ст.ст. 314-316, 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за № 12023170500002030 відносно ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України на 11-15 годину 07.03.2024 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м.Кременчука.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження, та повідомити дату, час та місце судового розгляду.
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Обрати до 26.04.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 , обов'язки, а саме:
- з'являтися за першим викликом до прокурора, суду;
- утримуватись від спілкуванням з свідками по даному кримінальному провадженню;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду,
- повідомляти суд про зміну місця проживання та /або роботи
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ліна ОБРЕВКО