Справа № 369/16775/23
Провадження № 2/369/2434/24
Іменем України
12.02.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/16775/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
17.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 10000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 29.09.2023 року і до повноліття дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб Качинською селищною Радою міста Севастополя, актовий запис № 17 (свідоцтво про одруження Серія НОМЕР_1 від 06.06.2007 року).
Позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, є принципова відмова батька допомагати дитині через особисті переконання, забезпечення власної дитини вважає за непотрібним.
Стан здоров'я відповідача задовільний, матеріально забезпечений, має офіційне працевлаштування, тому він в змозі сплачувати аліменти на утримання спільної доньки.
Позивач вказує, що для задоволення потреб дитини з урахуванням її стану здоров'я та фінансових можливостей батька дитини необхідно стягнути з батька дитини аліменти на утримання дитини у розмірі 10000,00 гривень щомісячно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
12.02.2024 року позивач через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
12.02.2024 року відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового повідомлявся належним чином. Причини не явки суду не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши надані письмові докази у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 06.06.2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб Качинською селищною Радою міста Севастополя, актовий запис № 17 (свідоцтво про одруження Серія НОМЕР_1 від 06.06.2007 року).
Позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою, що сторонами не заперечувалось.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 року Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти на дитину підлягають стягненню з 29.09.2023 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону, а також виходячи з того, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити до стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 10000,00 гривень щомісячно, з подальшою індексацією щомісячно починаючи з 29.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відомостей про незадовільний стан здоров'я відповідача суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.
Згідно ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Суд вважає, що 10000,00 грн. на одну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дитини.
Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь витрат на лікування або навчання дітей у порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.
Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1073,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути зОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання спільної дитиниОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок з подальшою індексацією щомісячно, починаючи стягнення з 29.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП № НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Повне рішення складено 28.02.2024року.
Суддя А.В. Янченко