"28" лютого 2024 р. Справа № 755/583/24
про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19.02.2024 року на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду м. Києва до Вишгородського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
З наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що справи про розірвання шлюбу розглядаються за загальними правилами територіальної юрисдикції, тобто за зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання чи перебування відповідача. Застосування правил альтернативної територіальної юрисдикції, передбачених процесуальним законодавством для справ про розірвання шлюбу, обумовлюється наявністю чітко визначених обставин.
З метою перевірки підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру для перевірки зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місця проживання відповідача. Як вбачається з відповіді № 455482 від 19.02.2024 року, відомості щодо зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
19.02.2024 року судом було направлено запит до Іванківської селищної ради (за місцем проживання відповідача, вказаним позивачем у позовній заяві) з метою отримання відомостей з Реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого у встановленому законодавством порядку місця проживання ОСОБА_2 20.02.2024 року до суду надійшов лист Іванківської селищної ради від 20.02.2024 року № 07-07/21, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
20.02.2024 року судом було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області з метою з'ясування відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку. 28.02.2024 року до суду надійшов лист від ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, в якому зазначається, що відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 відсутні.
Таким чином, не зважаючи на вжиті судом заходи, отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законодавством порядку місце проживання чи перебування відповідача, як і встановити взагалі місце його поточного перебування. Вказані недоліки позбавляють суд можливості перевірити дотримання правил територіальної юрисдикції, вирішити питання про можливість прийняття справи до розгляду.
Про обставини, які б свідчили про можливість застосування правил альтернативної підсудності, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України, у позовній заяві позивачем не зазначається.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
З урахуванням вищевикладеного, позивачу у встановлений судом строк необхідно усунути вищезазначені недоліки шляхом надання відомостей або щодо існування обставин, які обумовлюють можливість застосування правил альтернативної підсудності, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України (наявність на отриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, наявності згоди подружжя на розгляд справи конкретним судом), або щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача, місцезнаходження його майна або роботи.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас