Справа № 293/1987/23
Провадження № 2/293/100/2024
26 лютого 2024 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом,
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів, Житомирської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Котенко І.М. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку, оскільки позивач не надала правовстановлюючий документ на житловий будинок. Вважає, що її права як спадкоємця порушені, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.11.2023 справа №293/1987/23 передана на розгляд судді Збаражського О.М.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 30.11.2023 позов ОСОБА_1 залишений без руху, надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 13.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10.01.2024.
Ухвалою від 10.01.2024 суд відклав підготовче засідання на 08.02.2024, постановив витребувати у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Котенко І.М. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.01.2024 на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2024 надійшла спадкова справа №20/2023 заведена до майна ОСОБА_2
08.02.2024 ухвалою суду підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи по суті призначений на 26.02.2024.
26.02.2024 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.
Згідно поданої заяви від 10.01.2024 позивач просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача згідно поданої заяви від 05.02.2024 просив розглядати справу у відсутність представника Черняхівської селищної ради, щодо рішення покладався на розсуд суду.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні 26.02.2024, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи заведеної приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Котенко І.М. №20/2023 до майна ОСОБА_2 (а.с. 63).
Згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.07.2008 встановлено, що 12.05.1973 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побудували житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
12.12.2000 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.19).
Згідно протоколу № 25 виконкому Черняхівського селищної Ради депутатів трудящих Черняхівського району від 31.11.1973, ОСОБА_3 виділена земельна ділянка в розмірі 0,07 га по АДРЕСА_2 (а.с.13).
Згідно виписки з рішення протоколу №25 виконкому Черняхівської селищної Ради депутатів трудящих Черняхівського району Житомирської області від 30.11.1973, ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво житлового будинку та надвірних приміщень на земельній ділянці площею 0,07 га по АДРЕСА_2 (а.с.21).
Згідно довідки виданої Черняхівської селищною радою від 15.05.2007, земельна ділянка площею 0,07 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку у приватну власність не передавалась (а.с.14).
Відповідно до довідки виданої Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 10.08.2023, право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 не зареєстровано (а.с.17).
Відповідно до довідки виданої Черняхівською селищною радою 02.05.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . На день його смерті в даному житловому будинку більше ніхто не був зареєстрований (а.с.65).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів, Житомирської області помер ОСОБА_2 , у віці 74 років, що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 від 18.04.2023 (а.с. 8).
03.11.2023 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Котенко Л.І., ОСОБА_1 відмовлено у видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8-10).
IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВТВО УКРАЇНИ
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що «у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди, в основному, задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно». Також, у даному листі зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Нормами статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Стаття 328 ЦК України встановлює, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч.ч.1,4 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності, є: зокрема: 6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат.
Відповідно до положень ч.3 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
Судом встановлено, що 12.05.1973 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. За рішенням виконкому Черняхівської селищної Ради депутатів трудящих Черняхівського району Житомирської області від 30.11.1973, ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка в розмірі 0,07 га по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку та надвірних приміщень. У шлюбі з ОСОБА_3 . ОСОБА_2 побудував житловий будинок на вказаній земельній ділянці. Зазначені факти підтверджуються рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.07.2008 (справа №2-396/2008рік).
Відповідно до норм ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до норм ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю (в ред. від 20.06.1969), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що
заслуговують на увагу (ст. 28 КпШС).
Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_2 за життя правомірно володів на праві спільної сумісної власності подружжя житловим будинком в АДРЕСА_3 , оскільки незаконність набуття права власності на вказаний будинок прямо не випливає із закону та судом не встановлена.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирської області ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку спірного житлового будинку.
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Котенко І.М. до майна ОСОБА_2 заведено спадкову справу №20/2023, згідно якої спадкоємцем за законом після померлого є його донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
Позивач у позасудовому порядку не має можливості отримати у власність спадкове майно після смерті батька, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно позивачу відмовлено постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Котенко І.М. від 03.11.2023.
Надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька, у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому набула право на спадкування, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, позивач не має можливості переоформити на своє ім'я спадщину, тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Черняхів Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_4
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач:
Черняхівська селищна рада,
місцезнаходження за адресою: 12301, Житомирська область,
смт Черняхів, майдан Рад, 1,
код ЄДРПОУ 04344156
Повне рішення складено та підписано 28.02.2024.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ